ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 червня 2014 р. Справа № 802/1214/14-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 38133 гривні 59 копійок, яка в добровільному порядку ним не погашена, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду з вимогами щодо її стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції - "за закінченням терміну зберігання".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідач неодноразово надсилав до суду клопотання про відкладення розгляду адміністративної справи, проте так і не забезпечив участь у розгляді справи свого представника.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Вінницької міської ради 04 травня 2006 року.

Судом встановлено, що відповідач обрав спрощену систему оподаткування, подавши 15 серпня 2012 року відповідну заяву до податкового органу (а.с. 29-30).

Із матеріалів справи випливає, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 38133 гривні 59 копійок, що виникла в зв'язку із несплатою грошового зобов'язання по сплаті єдиного податку.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 06), а також витягом із облікової картки платника податку (а.с.15-16).

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, Кодекс) передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 глави 1 розділу 14 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Статтею 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до місцевого бюджету кошти в розмірі 38133 (тридцять вісім тисяч сто тридцять три) гривні 59 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович