Головуючий суду 1 інстанції - Золотарьов О.Ю.
Доповідач - Ступіна Я.Ю.
Справа № 437/13399/13-ц
Провадження № 22ц/782/2389/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого Ступіної Я. Ю.,
суддів: Матвєйшиної О.Б., Темнікової В. І.,
при секретарі Івасенко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ПАТ «Український комунальний банк» на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 12 травня 2014 р. у цивільній справі за позовом ПАТ «Український комунальний банк» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся в суду із зазначеним позовом, в якому посилався на такі обставини. Відповідач займала посаду керуючого Центрального Сєвєродонецького відділення ПАТ „Укркомунбанк" з 10.08.2009 по 14.12.2012 та відповідно до п.п. 3.3.2, 7.1 Положення про Центральне Сєвєродонецьке відділення ПАТ „Укркомунбанк" від 7.04.2011 у відносинах із судовими органами зобов'язана була захищати інтереси Банку та представляла інтереси Банку у межах наданої довіреності. Довіреністю № 156 від 24.04.2012 відповідачці були надані повноваження представляти інтереси банку у всіх правоохоронних, судових і адміністративних органах з усіх питань, пов'язаних з розглядом і регулюванням спорів за участю банку.
29.09.2010 позивач звернувся в Сєвєродонецький міський суд Луганської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200 у розмірі 11 043,70 грн. Відповідачкою від імені позивача у цій справі 13.11.2012 була подана заява про залишення позову до ОСОБА_3 без розгляду, на підставі якої ухвалою суду цей позов залишено без розгляду.
Оскільки заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200 до теперішнього часу не погашена, тому такі дії відповідачки суперечили інтересам позивача, чим відповідачка заподіяла йому матеріальну шкоду, яку позивач просив стягнути в повному розмірі - 11 043,70 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 12.05.2014 у задоволенні позову відмовлено за необгрунованістю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник апелянта Мацегора М.С. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи, оскільки про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином; надіслала суду письмові заперечення проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як встановлено судом і як вбачається з матеріалів справи, відповідачка займала посаду керуючого Центрального Сєвєродонецького відділення ПАТ „Укркомунбанк" з 10.08.2009 по 14.12.2012 та відповідно до п.п. 3.3.2, 7.1 Положення про Центральне Сєвєродонецьке відділення ПАТ „Укркомунбанк" від 7.04.2011 у відносинах із судовими органами зобов'язана була захищати інтереси Банку та представляла інтереси Банку у межах наданої довіреності. Довіреністю № 156 від 24.04.2012 відповідачці були надані повноваження представляти інтереси банку у всіх правоохоронних, судових і адміністративних органах з усіх питань, пов'язаних з розглядом і регулюванням спорів за участю банку з усіма правами, наданими законом позивачу, за виключенням права: зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, зміни предмету та підстави позову, укладення мирової угоди, оскарження судових рішень; для здійснення повноважень за цією довіреністю їй надано право подавати та підписувати заяви, позовні заяви, одержувати необхідні довідки і документи, бути присутній на всіх засіданнях суду, розписуватися, а також виконувати всі інші дії і формальності, пов'язані з даним дорученням; строк дії довіреності один рік по 30.04.2013.
Відповідачка за цією довіреністю представляла інтереси позивача як його представник у цивільній справі № 1227/8033/2012 за його позовом від 29.09.2010 в Сєвєродонецькому міському суді Луганської області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200 у розмірі 11 043,70 грн.
13.11.2012 відповідачкою від імені позивача у цій справі № 1227/8033/2012 була подана заява про залишення позову до ОСОБА_3 без розгляду, на підставі якої ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.11.2012 цей позов залишено без розгляду.
Заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200 до теперішнього часу не погашена.
Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що відповідачка, подавши заяву про залишення позову АБ „Укркомунбанк" до ОСОБА_3 без розгляду, діяла в межах повноважень, наданих їй банком у довіреності від 24.04.2012, а тому підстав для покладення на відповідачку обов'язку по відшкодуванню матеріальної шкоди згідно ст.ст. 202, 244, 1000, 1003, 1004 ЦК України та ст.ст. 130, 139 КЗпП України у суду не має.
З такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно п. 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ „Укркомунбанк" від 28.11.2000 працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна банку.
Згідно п. 7.1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.9 Положення про Центральне Сєвєродонецьке відділення ПАТ „Укркомунбанк" від 27.04.2011 керуючий представляє інтереси Банку у відносинах із законодавчими, виконавчими, контролюючими, правоохоронними та судовими органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами у межах наданої довіреності. Керуючий зобов'язаний забезпечити ефективну реалізацію фінансової, інформаційної, кадрової та соціально-економічної політики банку; забезпечити прибутковість та безпеку діяльності Відділення, несе відповідальність за результати діяльності, фінансовий стан та матеріальну відповідальність за майно Відділення.
Згідно п.п. 3.3.2, п.п. 3.3.3 цього Положення Відділення зобов'язане захищати інтереси Банку у відносинах із законодавчими, виконавчими, контролюючими, правоохоронними та судовими органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, юридичними та фізичними особами; забезпечувати прибутковість та безпеку своєї діяльності у відповідності з нормативними актами Банку.
Відповідачкою доказів на спростування факту подання 13.11.2012 саме нею зазначеної заяви про залишення позову до ОСОБА_3 без розгляду суду першої інстанції не надано і рішення суду в частині встановлення цього факту в апеляційному порядку не оскаржено.
Оскільки відповідачка у зв'язку з трудовими відносинами з позивачем представляла інтереси позивача як його представник за зазначеною довіреністю в Сєвєродонецькому міському суді Луганської області у цивільній справі № 1227/8033/2012 за його позовом від 29.09.2010 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200 у розмірі 11 043,70 грн., то вона як його працівник зобов'язана була своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, тобто узгоджувати всі свої дії як представника з керівництвом позивача, що вона не зробила, подавши заяву про залишення позову до ОСОБА_3 без розгляду та взагалі не повідомила позивача про такі дії і про результати розгляду цивільної справи.
Суд при ухвалені рішення неправильно застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 202, 1000, 1003, 1004 ЦК України, які не регулюють спірні правовідносини, оскільки між сторонами виникли трудові правовідносини, а не цивільні відносини на договорі доручення, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, що відповідачка, подавши заяву про залишення позову АБ „Укркомунбанк" до ОСОБА_3 без розгляду, діяла в межах повноважень, наданих їй банком у довіреності від 24.04.2012.
При наявності заборгованості у ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200 на час подання відповідачкою зазначеної заяви від 13.11.2012, яка до теперішнього часу не погашена, такі дії відповідачки суперечили інтересам позивача, а тому позивач має право ставити питання про відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди.
Таким чином рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Проте у суду відсутні підстави для стягнення такої шкоди з відповідачки, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження того факту, що позивачем втрачена можливість стягнення цієї заборгованості з боржника ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200.
Посилання позивача на пропуск ним позовної давності є необґрунтованими, оскільки згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності не перешкоджає зверненню в суд з позовом і застосовується судом лише за заявою сторони у спорі. Позивач повторно не звертався в суд з позовом про стягнення зазначеної заборгованості з ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.02.2008 № 02284/08-1200 після того, як дізнався про ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.11.2012 про залишення позову без розгляду. Згідно ч.2 ст. 207 ЦПК України така ухвала не перешкоджала позивачу звернутися в суд повторно.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити з інших підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 136, 139, 142КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ПАТ «Український комунальний банк» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 12 травня 2014 р. скасувати.
В задоволені позову ПАТ «Український комунальний банк» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити за необгрунованістю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий
Cудді: