Справа № 429/1430/14-к

Номер провадження 1-кп/429/122/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2014 р. Слов`яносербський районний суд Луганської обл.

в складі: головуючого судді Тімінського В.В.,

при секретарі судового засідання Стрільцової О.В.,

з участю прокурора Черненко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Слов`яносербськ кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився с. Трьохізбенка, Слов'яносербського р-ну, Луганської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, в силу ст.. 89 КК України раніше не засудженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2014 року, приблизно о 23.50 годині ОСОБА_1 знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, де у нього виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ-2102 бежевого кольору з державним номером НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, який він приглядів ще в лютому місяці 2014 року і який стояв у дворі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортного засобу, ОСОБА_1 попросив свого знайомого ОСОБА_3 перетягнути йому автомобіль із с. Трьохізбенка Слов'яносербського району Луганської області у с. Калаус Слов'яносербського району Луганської області, при цьому ввів останнього в оману, сказавши, що автомобіль належить його дядьки, який в даний час виїхав. ОСОБА_3, повіривши словам ОСОБА_1 погодився надати йому допомогу у перетягуванні автомобіля.

27.04.2014 року, приблизно о 00.10 годині ОСОБА_3 на своєму автомобілі ВАЗ-2106 білого кольору з державним номером НОМЕР_2 приїхав додому до ОСОБА_1, який проживає за вищевказаною адресою, щоб його забрати і їхати за машиною. Забравши ОСОБА_1 приблизно о 00.15 годин 27.04.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автомобілі останнього і під керуванням останнього поїхали у с. Трьохізбенка Слов'яносербського району Луганської області до місця знаходження вищевказаного автомобіля, а саме до будинку АДРЕСА_3, при цьому дорогу показував ОСОБА_1 Приїхавши за вказаною адресою, приблизно о 00.30 годині 27.04.2014 року, ОСОБА_1, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, через незамкнену хвіртку зайшов у двір цього будинку, де відкрив ворота і сказав ОСОБА_3, щоб той заїжджав у двір даного будинку. ОСОБА_3, будучи впевненим у правомірності дій ОСОБА_1 заїхав у двір цього будинку, де ОСОБА_1 підчепив за допомоги троса автомобіль ВАЗ-2102 бежевого кольору з державним номером НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 до автомобілю ВАЗ-2106 білого кольору з державним номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 Після чого, ОСОБА_3 по команді ОСОБА_1 витягнув автомобіль ВАЗ-2102 бежевого кольору з державним номером НОМЕР_1 з двору даного будинку на вулицю Олексєєва с. Трьохізбенка Слов'яносербського району Луганської області, та ОСОБА_1 закрив назад ворота даного будинку.

Далі, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом , діючи умисно, шляхом вільного доступу через незачинені передні праві пасажирські двері проник у салон вищевказаного автомобіля, де пошкодив замок запалювання, оскільки під час витягування автомобіля з двору на автомобілі заблокувало рульове управління.

Після цього, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, щоб він даний автомобіль тягнув через луг села Калаус до нього у город будинку, а саме: АДРЕСА_2. ОСОБА_3 знову-таки, будучи впевненим у правомірності дій ОСОБА_1 потягнув вищевказаний автомобіль у вказане ОСОБА_1 місце, а ОСОБА_1 під час буксирування знаходився в салоні, а саме водійському місці і за допомоги керма керував незаконно заволодівшим їм вищевказаним автомобілем. Однак, під час пересування через луг автомобіль ОСОБА_3 почав буксувати на траві і ОСОБА_3 відмовився далі буксирувати автомобіль ВАЗ-2102 бежевого кольору з державним номером НОМЕР_1, про що повідомив ОСОБА_1 який прийняв рішення залишити до ранку даний автомобіль.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з проникненням у інше сховище, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, фактичні обставини кримінального провадження не оспорює, та суду пояснив, що дійсно без дозволу заволодів автомашиною ВАЗ 2102, хотів її відремонтувати та використовувати в особистих цілях. Завдану потерпілому шкоду зобов'язується відшкодувати на протязі однієї неділі та просить його суворо не карати.

Потерпілий в судовому засіданні, суду пояснив, що його автомобіль на протязі тривалого часу знаходилась у дворі будинку АДРЕСА_3. Від працівників міліції йому стало відомо, що його машину забрав ОСОБА_1. На суворій мірі покарання обвинуваченому він не наполягає, але просить щоб обвинувачений відремонтував авто.

Крім вищезазначеного, винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, і відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися. За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому з проникненням у інше сховище.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний вчинив тяжкий злочин.

Пом'якшуючою обставиною суд визнає щире каяття.

Обтяжуючі обставини судом не встановлені.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує дані про його особу, який характеризується добре, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст.. 89 КК України раніше не засуджений. За таких обставин суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання з випробування з застосування ст.. 75 КК України без конфіскації майна.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановив йому іспитовий термін на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 п.п. 3,4 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції.

Обраний запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2102 бежевого кольору д/н НОМЕР_1, який переданий на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Слов`яносербський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженому - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Тімінський В.В.