ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.06 Справа № 15/243.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтан», м. Кременчук Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едикт», м. Луганськ
про стягнення 4 362 грн. 88 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Ущенко С.С., довіреність № б/н від 06.03.06.;
від відповідача - Солопов О.І., довіреність № 3 від 13.06.06.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 4362,88 грн. по договору на надання транспортних послуг у міжнародному та внутрішньому сполученні № 6ТРЭ від 05.01.04.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, посилаючись зокрема на те, що строк виконання відповідачем грошового зобов’язання згідно умов договору не наступив.
Встановивши фактичні обставин справи, оцінивши доводи учасників судового процесу і надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами у справі укладено договір на надання транспортних послуг у міжнародному та внутрішньому сполученні № 6ТРЭ від 05.01.2004р. За даним договором ТОВ «Олтан», як перевізник надає підприємству відповідача транспортні послуги відповідно до умов, а відповідач зобов’язався сплатити послуги.
ТОВ «Олтан»на підставі вказаного договору здійснило перевезення вантажу по маршруту м. Кархула Фінляндія –м. Рубіжне Україна, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт №589 від 28.12.2005р., поясненнями представників сторін. Вартість послуг складає 13 635 грн.
Питання щодо порядку та строків розрахунку передбачені сторонами у п. 4 договору.
Так, згідно п. 4 договору оплата транспортних послуг здійснюється згідно рахунку перевізника після доставки вантажу одержувачу, наданню експедитору (відповідачу) оригіналів рахунка та примірника товарно-транспортної накладної (СМR) і вирішення всіх спірних питань протягом десяти банківських днів.
Відповідач здійснив оплату коштів за договором не дочекавшись належного виконання позивачем умов п. 4 договору, тобто достроково. Виконання відповідачем грошового зобов’язання достроково було прийнято позивачем.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, (як і відповідач) не надав суду належних доказів вручення відповідачу (одержання останнім) оригіналів рахунка та належним чином оформленого примірника товарно-транспортної накладної (СМR) і вирішення всіх спірних питань, тобто не довів настання строку виконання грошового зобов’язання відповідачем.
За доводами позивача наведені у п. 4 документи були отримані відповідачем 04.01.2006р. відповідно до поштового повідомлення.
Повідомлення підприємства поштового зв’язку про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача вказаною у позові датою - 04.01.2006р. до суду не надано.
Копія витягу з журналу вихідної кореспонденції (оригінал журналу позивачем до суду не надано, найменування на копії витягу не зазначено), в якій у графі «зміст відправлень»зазначено: претензія, копії заявки, СМR, рахунку, не приймається судом як належний доказ виконання позивачем зобов’язань за п. 4 договору та відповідно настання строку оплати з наступних підстав.
По-перше:
За умовами п. 4 договору позивач повинен був надати експедитору (відповідачу) оригінали рахунку та товарно-транспортної накладної (СМR), тоді як за журналом вихідної кореспонденції вказано про направлення копій документів та до того ж не зазначено їх ідентифікуючі ознаки, як то дата, номер, тощо.
По-друге:
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними належними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі обставин в їх сукупності.
В претензії від 03.02.2006р. №24 не вказано як додатки до неї копії заявки, СМR, рахунку. Повідомлення підприємства поштового зв’язку про вручення поштового відправлення, копія якого надана позивачем, може свідчити лише про направлення відповідачу претензії від 03.02.2006р. №24, яка могла бути врученою відповідачу за поштовим повідомленням 08.02.2006р. Проте, це повідомлення жодним чином не можу свідчити про направлення відповідачу копії заявки, СМR, рахунку, тощо. Позивачем не надано квитанцію про направлення поштового відправлення з описом вкладення, в якому були б зазначені певні необхідні документи.
Таким чином виходячи з оцінки доказів у їх сукупності суд не приймає копію витягу з журналу надану позивачем як належний доказ направлення (вручення) відповідачу документів згідно п. 4. договору.
Крім того, за умовами п. 4 договору строк оплати визначено протягом 10 днів з моменту не лише надання відповідачу оригіналів рахунка та примірника товарно-транспортної накладної (СМR), і у сукупності з цим вирішення всіх спірних питань. Так, сторонами не доведено вирішення всіх спірних питань, зокрема щодо надання належних документів відповідачу у повному обсязі.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у складі: 102 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Зайве сплачене державне мито у сумі 91 грн. 74 коп., перераховане платіжним дорученням від 13.03.2006р. №151 підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суддя
в и р і ш и в :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати у складі: 102 грн. 00 державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Олтан», м. Кременчук Полтавської області, вул. Халаменюка, б. 6, к. 103, зайво сплачене за платіжним дорученням від 13.03.2006р. №151 державне мито у сумі 91 грн. 74 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 10.07.2006р.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |