Ухвала

іменем україни

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів: Суржка А.В., Лагнюка М.М.,

за участю прокурора Чупринської Є.М.,

при секретарі Петрик В.В.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 9 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а :

Вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від

23 липня 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у

с. Бережці Кременецького району Тернопільської області та проживає у АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктом 3 ст. 76 КК України.

Заявлений по справі цивільний позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. моральної шкоди.

В решті заявленого позову відмовлено.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 100 КПК України.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 31 березня 2013 року о 21 год. 30 хв., під'їхавши на автомобілі марки «Опель Вектра», державний номер НОМЕР_1, до приміщення «Шиномонтажу», що по вул. Дубенській, 79 в м. Кременець, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилася в ігноруванні існуючих в суспільстві правил поведінки, моральності, добропристойності, безпричинно, став висловлюватись в адресу працівника «Шиномонтажу» ОСОБА_3 нецензуроною лайкою та почав шарпати в'їзні металеві ворота, намагаючись їх відкрити, після чого перескочив через паркан на територію шиномонтажу і, знайшовши металевий молоток, наніс декілька ударів по навісному замку, в результаті чого пошкодив ворота.

Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії, безпричинно наніс декілька ударів кулаком в обличчя ОСОБА_1, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 9 жовтня 2013 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати в частині вирішення цивільного позову. Вказує на те, що судом не було взято до уваги всі обставини справи, у зв'язку з чим судом було неправильно вирішено заявлений ним по справі цивільний позов.

На касаційну скаргу надійшли заперечення від ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, дослідивши викладені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій ніким із учасників процесу не оспорюється.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, та призначив покарання в межах санкції частини статті кримінального кодексу за якою його визнано винним, із застосуванням ст. 75 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд належним чином умотивував своє рішення, прийняв до уваги характер вчиненого злочинного діяння, ступінь вини ОСОБА_2 та з урахуванням вимог справедливості та розумності, обґрунтовано дійшов до висновку про визначення розміру стягнення заподіяної моральної шкоди у сумі, яка є адекватною компенсацією перенесених ОСОБА_1 фізичних і моральних страждань.

При цьому судом було обґрунтовано відмовлено у задоволенні в цивільного позову ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки надані ним докази не підтверджують розмір фактично завданої шкоди, а лише відображають повну вартість майна що постраждало внаслідок протиправних дій ОСОБА_2

Під час розгляду справи в апеляційному суді колегія суддів дала відповіді на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 434-439 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 9 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

підпис підпис підпис

С.І. Кравченко А.В. Суржок М.М. Лагнюк

Згідно з оригіналом С.І. Кравченко