АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5249/14 Справа № 2-4804/11 Головуючий у 1 й інстанції - Березюк В. В. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 42

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

16 червня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Дерев'янка О.Г., Черненкової Л.А.,

при секретарі - Кириченко М.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровсь ку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю ТРК «Мета Плюс», ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» про захист честі, гідності та ділової репутації, захист інтересів фізичної особи, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він є приватним підприємцем, власником та головним редактором друкованого ЗМІ «Полезная газета Новомосковска». 09 лютого 2011 року до редакції газети зайшли представники місцевої влади у супроводі відеокамери і оператора ТОВ ТРК «Мета Плюс» й почали зйомку. Мета візиту була одразу озвучена і стосувалась перевірки комунальної власності, репортаж не стосувався саме його громадської та підприємницької діяльності. Згодом відео з його участю було викладено в мережу Інтернет, яке коментувалося висловами: «самовільно захопив приміщення», що належить до комунальної власності, «обікрав місцевий бюджет тим, що не сплачує орендну плату». Однак дані вислови є недостовірні, оскільки з директором КП «Самарь», яке користувалось спірним приміщенням, у нього була усна домовленість про спільну діяльність, яка полягала в наданні ним всіх необхідних умов для ведення їх діяльності, а саме, ремонт приміщення, надання оргтехніки, а натомість, з дозволу ОСОБА_5, на певний час редакцію газети було розташовано у вищезгаданому приміщенні. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 друкованим ЗМІ «Вісник Присамар'я» на дев'ятій сторінці опубліковано статтю зі згадуванням його прізвища й неправдивим висвітленням ситуації, яка виникла 09 лютого 2011 року, а саме в даній статті говорилось про те, що він обкрадає місцевий бюджет, однак це не відповідає дійсності, оскільки в нашій державі не заборонена підприємницька діяльність, не орендуючи приміщення. Разом з тим, до винесення судового рішення ніхто не має права називати його «крадієм» чи «самозахватником».

Поширеною інформацією зі звинуваченням в його бік, його діловій репутації було винесено невиправну шкоду, зачеплена його гідність, оскільки він не один рік будував імідж свого видання, напрацьовував клієнтів. Він є не тільки власником, а і головним редактором друкованого видання «Полезная газета Новомосковска», а є також власником рекламної агенції та громадським діячем, тобто є відомою в м.Новомосковську особою. Однак після розповсюдження вищевикладеної недостовірної інформації, рекламодавці і читачі, а тим паче виборці, неохоче співпрацюють з «крадієм». Розповсюдженою інформацією, йому також спричинена і моральна шкода, яку він оцінює в 10 000 грн. За таких обставин, він змушений звернутися до суду та просив зобов'язати ТОВ ТРК «Мета Плюс», редакцію газети «Вісник Присамар'я», ОСОБА_4, ПАТ «Фарлеп-Інвест» таОСОБА_3 публічно спростувати розповсюджену інформацію та публічно принести вибачення в той самий спосіб (через мережу Інтернет на сайті http://nmsk.dp.ua/atn/ і у газеті «Вісник Присамар'я»), шляхом розміщення в тій же газеті на тому ж сайті в мережі Інтернет публікації про те, що «вказана інформація не відповідає дійсності й принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2». Спростування повинно бути надруковано тим же шрифтом в тім самім місці, де й розміщувалась неправдива інформація. Аналогічне спростування повинно бути й в мережі Інтернет не менше чим на той самий термін (з 10 лютого 2011 року - дата початку трансляції відео до 14 березня 2012 року - дата подачі заперечення до позову ТОВ ТРК «Мета Плюс» та прибирання відео з Інтернет), тобто 13 місяців, розмістити відео ролик з вибаченнями на адресу ОСОБА_2; відшкодувати моральну шкоду, керуючись принципом розумності та враховуючи ступінь вини, а саме стягнути: з ТОВ ТРК «Мета Плюс» 3 000 грн., ОСОБА_3 - 2 500 грн., ОСОБА_4 - 3 000 грн., ПАТ «Фарлеп-Інвест» - 1 500 грн., в загальній сумі 10 000 грн; відшкодувати матеріальну шкоду субсидіарно для всіх відповідачів, враховуючи ступінь вини, а саме стягнути: з ТОВ ТРК «Мета Плюс» 30% від суми збитків (недоотриманого прибутку)- 4 992,60 грн., ОСОБА_3- 25% від суми збитків (недоотриманого прибутку) - 4 160,50 грн., ОСОБА_4 - 30% від суми збитків (недоотриманого прибутку) - 4 992,60 грн., ПАТ «Фарлеп-Інвест» - 15% від суми збитків (недоотриманого прибутку) - 2 496,30 грн.; відшкодувати витрати, пов'язані з судовим розглядом справи в загальній сумі 949,29 грн., а саме по 237,32 грн. з кожного.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (а.с.73-80).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» розяснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв»язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало, але відомості про них не відповідають дійсності(неповні або перекручені).

В п.19 вказаної постанови зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з»ясовувати, чи є вона фактичним твердженням , чи оціночним судженням.

Відповідно до ч.2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ст.277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів, які, будучи вираженням суб*єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 займав приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де здійснював підприємницьку діяльність. Документи, в підтвердження правомірності використання вказаного приміщення останнім, матеріали справи не містять.

Перевіривши доводи та заперечення сторін відносно інформації, що викладена в зазначеній газеті та мережі Інтерет, суд прийшов до правильного висновку, що остання містить відображення оціночних суджень та поглядів особи, яка їх висловлює. З огляду на встановлені обставини, суд обгрунтовано визнав, що викладена в опублікованій газеті та мережі інтернет інформація не є відомостями, які можуть бути оспорені й спростовані в порядку, передбаченому ст. 277 ЦК України та ст.47-1 Закону України «Про інформацію».

Доводи позивача щодо незаконності судового рішення не можуть бути взяті до уваги, оскільки не спростовують висновки суду про недоведеність заявлених вимог. Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: