Справа № 2-969/08

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2008 року     м. Чернігів

Деснянський районний суд М. Чернігова у складі: головуючого: судді Кулініча Ю.П.

за участю: секретаря судового засідання Шевченко Л.М. ,  представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2,  представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) -адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таско" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ТОВ „Таско" про визнання недійсним додатку до договору та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Таско" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4,  в якому просить (з урахування збільшення позовних вимог) стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 2000/028 від 28.04.2000 у сумі 7862, 03 грн.,  у т.ч. 6600 грн. основного боргу,  1055, 78 грн. втрат від інфляції,  206, 25 грн. - 3% річних від простроченої суми. В обґрунтування позову посилається на те,  що ОСОБА_4 порушив умови вказаного вище договору,  згідно яких мав сплачувати за придбане майно щомісячно по 275 грн. на протязі 30 років,  але припинив ці виплати у січні 2006 року.

Представник позивача позов не визнав,  пред'явив зустрічний позов,  якому просить визнати недійсним додаток до Договору № 2000/028 від 28.04.2000 та стягнути з ТОВ „Таско" на користь ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду у сумі 5000 грн. Посилається на те,  що ОСОБА_4 додаток до договору не підписував,  про його існування дізнався із первісного позову. Поточні платежі за придбане майно взагалі не проводив.

Представник ТОВ „Таско" зустрічний позов не визнав,  вважаючи його необгрунтованим.

Суд,  заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши докази,  приходить до висновку,  що первісний позов підлягає задоволенню,  а зустрічний позов - залишенню без задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що 28.04.2000 між ТОВ „Таско" та ОСОБА_4 укладено договір № 2000/028,  згідно якого ТОВ „Таско" продало,  а ОСОБА_4 купив п'яти-кімнатну квартиру площею 201, 7 кв.м. ,  що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Квартира продана за ціною 99050 грн.

Згідно п. 7 Договору право власності на договір виникає у покупця з моменту підписання договору.

Договір № 2000/028 від 28.04.2000 зареєстрований на Чернігівській універсальній товарній біржі „Джі-Ай-Пі" (реєстраційний номер 2000/028 від 28.04.2000),  що відповідає до  ст. 15 Закону України „Про товарну біржу",  який застосовувався до даних правовідносин на момент укладення договору. Особи сторін,  що уклали договір,  їх дієздатність,  належність майна,  достовірність підписів посвідчена директором біржі.

Додатком до Договору № 2000/028 від 28.04.2000 встановлено,  що оплата квартири буде проводитись поетапно протягом 30 років,  починаючи з 2002 року згідно графіку погашення заборгованості за придбану квартиру. Даний додаток підписаний сторонами і також посвідчений директором біржі.

Згідно Графіку погашення оплати за придбану квартиру згідно договору від 20.08.2000,  підписаного сторонами,  платежі повинні вноситись щомісячно,  починаючи з січня 2002 року по грудень 2032 року у розмірі 275 грн. на місяць,  крім останнього платежу за грудень 2032 року,  який становить 267 грн.

За твердженням представника ОСОБА_4,  договір № 2000/028 від 20.08.2000 дійсно був укладений,  але ОСОБА_4 не укладав додаток до договору та не підписував графік оплати. Також посилається на те,  що п.8 Договору передбачена відсутність додаткових умов. Для з'ясування авторства підпису на додатку до договору просив призначити судову почеркознавчу експертизу,  проведення якої було визнано судом недоцільним.

Згідно  ст. 153 ЦК України 1963 року,  що був чинним на момент укладення Договору,  договір вважається укладеним,  коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору,  які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду,  а також всі ті умови,  щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Оскільки Договір № 2000/028 від 20.08.2000 не передбачає таких істотних умов,  як строк та порядок розрахунку за придбане нерухоме майно,  договір не міг бути укладеним без вказаних вище Додатку та графіку.

Факт укладання договору підтверджується також тим,  що ОСОБА_4 у період з 01.01.2002 по 31.12.2005 сплачував за придбане майно згідно графіку по 275 грн. на місяць. Факт розрахунку підтверджується представником ТОВ „Таско" та частково - копіями квитанцій. Суд не приймає доводи представника ОСОБА_4 про те,  що дані платежі протягом чотирьох років проводились не ОСОБА_4,  а невідомою особою з невідомих причин.

Платежі за договором № 2000/028 від 28.04.2000 були припинені ОСОБА_4 у січні 2006 року,  що є порушенням  ст.  ст.  525,  526,  530,  629 ЦК України 2004 року.

За період з 01.01.2006 по 31.12.2007 ОСОБА_4 заборгував за договором 6600 грн. Зазначена сума підлягає стягненню на користь ТОВ „Таско".

Крім того,  відповідно до  ст. 625 ЦК України 2004 року боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку ТОВ "Таско",  з яким погоджується суд,  ОСОБА_4 повинен сплатити 1055, 78 грн. індексу інфляції та 3% річних у сумі 206, 25 грн.

Керуючись викладеним вище та  ст.  ст.  10,  60,  209,  212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Таско" заборгованість за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 2000/028 від 28.04.2000 у сумі 7862, 03 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Таско" 108, 62 грн. у повернення судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 19.03.2008.