Справа № 342/2145/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1317/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І. Г. І.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Малєєва А.Ю., Фединяка В.Д.

секретаря Яковин М.Я.

з участю: представника ТОВ «Вердикт Фінанс» Слоньовського П.Я.,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, про надання позивачу (в особі його уповноваженого представника) права вчиняти дії щодо укладення від імені відповідача договорів купівлі-продажу предметів застави, про витребування у відповідача транспортних засобів, свідоцтв про їх реєстрацію та надання прав (повноважень) вчиняти від імені відповідача дій щодо зняття з обліку транспортних засобів, за апеляційною скаргою ТОВ «Вердикт Фінанс» на рішення Городенківського районного суду від 25 квітня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося в суд з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за договором факторингу від 20.04.2012 року є правонаступником ТОВ «Кредекс Фінанс», який в свою чергу є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» за договором факторингу від 20.04.2012 року. Оскільки відповідач ОСОБА_3 зобов'язання, взяті на себе за умовами кредитного договору не виконує, суму кредиту та нараховані проценти за користування коштами у встановлені договором строки не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість, то просив звернути стягнення на предмет застави - придбані боржником за кредитні кошти автомобілі.

Рішенням Городенківського районного суду від 25 квітня 2014 року в задоволенні позову ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, про надання позивачу (в особі його уповноваженого представника) права вчиняти дії щодо укладення від імені відповідача договорів купівлі-продажу предметів застави, про витребування у відповідача транспортних засобів, свідоцтв про їх реєстрацію та надання прав (повноважень) вчиняти від імені відповідача дій щодо зняття з обліку транспортних засобів - відмовлено.

На дане рішення представник ТОВ «Вердикт Фінанс» подав апеляційну скаргу,в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що в матеріалах справи містяться копії Договорів факторингу №095/12 від 20.04.2012 року та № 05/12-КВ від 20.04.2012 року, Витяги з реєстру боржників (додатки до договорів факторингу) які є належними та допустимим доказами, в розумінні норм цивільного процесуального кодексу України, які підтверджують факт переходу до ТОВ «Вердикт Фінанс» прав вимоги за Кредитним договором № 11261628000 від 30.11.2007 року.

Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи наявне повідомлення боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання від 27.06.2013 року та докази надіслання такого повідомлення. Одночасно боржника повідомлено і про відступлення прав вимоги за кредитним договором. Висновок суду в частині відсутності доказів про передачу документації по договорах факторингу від банку до клієнта вважає помилковим.

Виходячи з фактичних обставин справи та вимог ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на думку апелянта, є всі підстави для задоволення його вимог, включаючи той спосіб реалізації предмета застави, який було передбачено договором.

Рішення суду першої інстанції представник ТОВ «Вердикт Фінанс» просив скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Фінанс» вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнала. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Вердикт Фінанс» підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 30.11.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11261628000, згідно якого останній отримав кредит у сумі 35200 дол. США для придбання автомобілів, зі сплатою 13% річних за користування кредитом та строком повернення до 25.11.2014 року. 30.11.2007 року між сторонами також була укладена Додаткова угода, якою до первинної угоди надано Додатки № 2 та № 3-«Графік платежів, визначення сукупності вартості кредиту» «Тарифи банку» та доповнено її пунктом 3.4.6., а пункти 1.3.5., п.5.2., п.7.2. викладено в іншій редакції.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором ОСОБА_3 передав у заставу п'ять автомобілів марки Daewoo Lanos TF 699, 2007 року випуску, державні реєстраційні номери: НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10. Загальну заставну вартість автомобілів було визначено у 212850 грн.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що 20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено Договір Факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УКРСибБанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» право вимоги, в т.ч. за кредитним договором № 11261628000 від 30.11.2007 року. Також 20 квітня 2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/12-КВ, за умовами якого ТОВ «Кредекс Фінанс» (клієнт) відступив Факторові - ТОВ «Вердикт Фінанс» свої права вимоги за кредитами, а Фактор зобов'язувався придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену цим договором. Пунктом 2.2. даного договору встановлено, що з дати передачі всі права стосовно заборгованості передаються Фактору.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено доказів того, що документація по Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 р. була передана банком Фактору та по Договору факторингу № 05/12-КВ від 20.04.2012 р. була передана Клієнтом Фактору. Крім того, позивачем не представлено доказів того, що ТОВ «Кредекс Фінанс» чи ТОВ «Вердикт Фінанс» повідомляли відповідача ОСОБА_3 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11261628000 від 30.11.2007 р.

Оскільки вимога позивача щодо звернення стягнення на майно застави не підлягала до задоволення, то і решта позовних вимог які є похідними від основної вимоги, теж не підлягають до задоволення.

Однак погодитись з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може, виходячи з наступного.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Спеціальним договором, по суті спрямованим на передачу права вимоги, є договір факторингу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. За ст. 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УКРСибБанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 11261628000 від 30.11.2007 року. Також 20 квітня 2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/12-КВ, за умовами якого ТОВ «Кредекс Фінанс» (клієнт) відступає Факторові - ТОВ «Вердикт Фінанс» свої права вимоги за кредитами, а Фактор зобов'язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену цим договором. Пунктом 2.2. даного договору встановлено, що з дати передачі всі права стосовно заборгованості передаються Фактору.

Пунктом 2.6 Договору Факторингу № 05/12 передбачено, що Фактор зобов'язується протягом 20 робочих днів з дати передачі підготувати та надіслати кожному боржнику та особі, що надає забезпечення, письмові повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитами. Протягом 5 робочих днів з дати відправлення відповідних повідомлень боржникам та особам, що надають забезпечення, Фактор зобов'язаний надати клієнту письмовий звіт, в якому вказуються права вимоги за кредитами, стосовно яких були відправлені повідомлення, а також документи, що засвідчують відправку таких повідомлень. Пунктом 2.5 Договору Факторингу № 05/12-КВ визначено, що клієнт зобов'язується протягом 20 робочих днів з дати передачі підготувати та надіслати кожному боржнику та особі, що надає забезпечення, письмові повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитами.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена вище умова договору своєчасно позивачем виконана не була.

Разом з тим, в матеріалах справи є дані про те, що ТОВ «Вердикт Фінанс» за вих. .№ 0975725 від 27.06.2013 року надсилало на адресу відповідача ОСОБА_3 повідомлення про порушення забезпеченого обтяження, в якому боржника було повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитами, що підтверджується копію повідомлення в матеріалах справи (а.с.54-58).

Отже, висновок суду в частині відсутності доказів про передачу документації по договорах факторингу та не повідомлення про це боржника не відповідає встановленим обставинам справи.

Ст. 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за вих. № 0975725 від 27.06.2013 року було надіслано ОСОБА_3 06.07.2013 року, тобто більше ніж за рік після укладення договорів факторингу 20.04.2012 року.

Зважаючи на це та відповідно до приписів ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник ОСОБА_3 мав право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові у період з 20.04.2012 року по 6.07.2013 року.

Згідно витягу з Реєстру Боржників (а.с. 59) заборгованість ОСОБА_3 станом на 14.05.2012 року становила 327 290, 93 грн. Заборгованість за відсотках станом на 09.10.2013 року ( виключенню підлягає період з 20.04.2012 року по 6.07.2013 року) складає 7 371грн. 58 коп.; станом на 09.10.2013 року сума пені (виключаючи період нарахування з 20.04.2012 року по 6.07.2013 року) складає 12 949грн. 19 коп. Всього борг ОСОБА_3 складає станом на 09.10.2013 року 347 611 грн. 70 коп., а не 429 210грн. 57 коп., які заявлені позивачем.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена, на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Розділом 8 договору від 30.11.2007 року про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11261628000, що був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 сторонами було обумовлено підстави та порядок звернення стягнення на майно.

Зокрема, п.8.6. встановлено, що звернення стягнення за рішенням суду здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Підстави і порядок звернення стягнення на рухоме майно встановлені у Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

За загальним правилом ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи ( а.с. 38-40) , 28.10.2013 року позивачем ТОВ «Вердикт Фінанс» зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. При цьому, в Державному реєстрі обтяжень щодо заставного майна відсутні дані щодо інших обтяжувачів, які б також могли претендувати на належні ОСОБА_3 автомобілі.

Таким чином, вимоги, передбачені ст.ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в частині дотримання процедури, що передує зверненню стягнення на предмет застави позивачем - ТОВ «Вердикт Фінанс» виконано.

Що ж стосується посилання суду на невиконання позивачем вимог ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в частині надіслання боржнику письмового повідомлення, то таке в даному випадку є недоречним, оскільки приписи вказаної статті стосуються позасудового порядку звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. В даному ж випадку має місце судовий порядок звернення стягнення.

За змістом ч.1, 3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За таких обставин, колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає до скасування. По суті спору слід ухвалити нове рішення.

З ОСОБА_3 слід також стягнути судові витрати по справі.

На підставі наведеного та ст.ст. 517, 572, 589, 590, 613, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 88 ЦПК України , керуючись ст.ст. 303; 307; 309; 313-314; 316, 317 ЦПК України, колегія судів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Фінанс» задовольнити.

Рішення Городенківського районного суду від 25 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, про надання позивачу (в особі його уповноваженого представника) права вчиняти дії щодо укладення від імені відповідача договорів купівлі-продажу предметів застави, про витребування у відповідача транспортних засобів, свідоцтв про їх реєстрацію та надання прав (повноважень) вчиняти від імені відповідача дій щодо зняття з обліку транспортних засобів задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11261628000 від 30.11.2007 року укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 станом на 09.10.2013 року в сумі 347 611 грн. 70 коп. ( з яких 327 290 грн. 93 коп. сума боргу станом на 20.04.2012 року; 7 371грн. 58 коп. - відсотки за період з 06.07.2013 року по 09.10.2013 року; 12 949грн. 19 коп. - пеня за період з 06.07.2013 року по 09.10.2013 року) звернути стягнення на предмет застави, а саме, автомобілі, що належать ОСОБА_3 на підставі Свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, виданих 29.11.2007 року 3-тім МРВ ДАІ м. Коломиї :

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_1; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_6;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_2; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_7;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_3; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_8;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_4; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_9;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_10, шляхом їх продажу ТОВ «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) від імені ОСОБА_3.

Надати ТОВ «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) право підписувати від імені ОСОБА_3 договори купівлі-продажу вказаних автомобілів з іншою особою - покупцем.

Надати ТОВ «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) право вчиняти від імені ОСОБА_3 усі дії, необхідні для зняття вказаних автомобілів з обліку та їх реєстрацією в органах ДАІ України.

Початкову ціну продажу автомобілів встановити на підставі їх оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Витребувати у ОСОБА_3 автомобілі, що належать йому на праві власності ( Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, виданих 29.11.2007 року 3-тім МРВ ДАІ м. Коломиї) :

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_1; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_6;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_2; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_7;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_3; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_8;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_4; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_9;

- легковий седан; Марка: Daewoo; Модель: Lanos TF 699; Рік випуску: 2007; Номер кузова: НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_10.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» 5268 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: А.Ю. Малєєв

В.Д. Фединяк