Справа № 249/1713/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 червня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі - Одьожної Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вказуючи, що 06 лютого 2014 року вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України. Даний вирок набрав законної сили 11 березня 2014 року. Вироком встановлено, що ОСОБА_2, 12 грудня 2013 року біля 08 години тимчасово перебуваючи в зальній кімнаті у своєї колишньої свекрові ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, з метою викрадення чужого майна у сумі 7000 гривень, таємно заволоділа банківською карткою «Альфа Банку», № НОМЕР_1, яка зареєстрована на ОСОБА_1 Достовірно знаючи, що на рахунку вказаної банківської картки ОСОБА_1 знаходяться грошові кошти в сумі 7000 гривень, ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 7000 грн., тобто усій сумі яка знаходилась на банківській кредитній карті, вона після заволодіння, також записала до свого мобільного телефону пін код кредитної картки, який знайшла в тому ж конверті де знаходилась вищевказана кредитна картка. Після завершення усіх дій спрямованих на таємне заволодіння чужого майна ОСОБА_2 вийшла з квартири потерпілої з її кредитною карткою та пішла до банківського відділення «Альфа Банку» розташованого за адресою м.Шахтарськ вул.Крупської будинок 36 з метою крадіжки чужого майна, а саме грошей ОСОБА_1 з банківського рахунку у сумі 7000 гривень. Після незаконного заволодіння банківською карткою, ОСОБА_2 визначила для себе виконувати транзакції грошових коштів з рахунку викраденої банківської карти ОСОБА_1 поетапно у зв»язку з побоюванням втрати грошової суми у розмірі 7000 гривень при знятті вказаних грошових коштів один раз. Маючи єдиний умисел на заволодіння 7000 гривень в період часу з 12 грудня 2013 року по 20 грудня 2013 року ОСОБА_2 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на заволодіння грошових коштів на загальну суму 7000 грн., а саме: 12 грудня 2013 року о 13 год. 11 хв. виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 200 гривень, 13 грудня 2013 року о 14 годині 29 хвилин виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 3000 грн., 19 грудня 2013 року о 14 год. 20 хв. виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 3000 грн., 20 грудня 2013 року о 08 год. 37 хв. виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 800 грн., які виконала з банкомату «Альфа-Банку», який розташований за адресою: м.Шахтарськ, вул.Крупської буд.36.
ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, внаслідок якого їй було спричинено матеріальну та моральну шкоду, а по кримінальній справі вона була визнана потерпілою. Внаслідок неправомірних дій відповідачки, вона отримала моральну травму, яка полягає в тому, що вона була позбавлена засобів до існування, була змушена брати гроші в борг, відчувала нужденність, було порушений її повсякденний ритм життя. Свої моральні страждання вона оцінює у сумі в грошовому еквіваленті 3 000 грн. Просила стягнути з відповідачки на її користь відшкодування моральної шкоди 3 000 грн. та матеріальну шкоду 7000 грн.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з»явилась, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7000 грн. визнала, а в частині стягнення моральної шкоди позовні вимоги не визнала, просила відмовити в цій частині позову.
Вивчивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи №249/488/14-к., вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області по справі №249/488/14-к від 06.02.2014 року відносно ОСОБА_2., суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 лютого 2014 року вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України. Даний вирок набрав законної сили 11 березня 2014 року. Вироком встановлено, що ОСОБА_2, 12 грудня 2013 року біля 08 години тимчасово перебуваючи в зальній кімнаті у своєї колишньої свекрові ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, з метою викрадення чужого майна у сумі 7000 гривень, таємно заволоділа банківською карткою «Альфа Банку», № НОМЕР_1, яка зареєстрована на ОСОБА_1 Достовірно знаючи, що на рахунку вказаної банківської картки ОСОБА_1 знаходяться грошові кошти в сумі 7000 гривень, ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошей у сумі 7000 грн., тобто усій сумі яка знаходилась на банківській кредитній карті, вона після заволодіння, також записала до свого мобільного телефону пін код кредитної картки, який знайшла в тому ж конверті де знаходилась вищевказана кредитна картка. Після завершення усіх дій спрямованих на таємне заволодіння чужого майна ОСОБА_2 вийшла з квартири потерпілої з її кредитною карткою та пішла до банківського відділення «Альфа Банку» розташованого за адресою м.Шахтарськ вул.Крупської будинок 36 з метою крадіжки чужого майна, а саме грошей ОСОБА_1 з банківського рахунку у сумі 7000 гривень. Після незаконного заволодіння банківською карткою, ОСОБА_2 визначила для себе виконувати транзакції грошових коштів з рахунку викраденої банківської карти ОСОБА_1 поетапно у зв»язку з побоюванням втрати грошової суми у розмірі 7000 гривень при знятті вказаних грошових коштів один раз. Маючи єдиний умисел на заволодіння 7000 гривень в період часу з 12 грудня 2013 року по 20 грудня 2013 року ОСОБА_2 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на заволодіння грошових коштів на загальну суму 7000 грн., а саме: 12 грудня 2013 року о 13 год. 11 хв. виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 200 гривень, 13 грудня 2013 року о 14 годині 29 хвилин виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 3000 грн., 19 грудня 2013 року о 14 год. 20 хв. виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 3000 грн., 20 грудня 2013 року о 08 год. 37 хв. виконала транзакцію грошових коштів у розмірі 800 грн., які виконала з банкомату «Альфа-Банку», який розташований за адресою: м.Шахтарськ, вул.Крупської буд.36.
ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, внаслідок якого ОСОБА_1 було спричинено матеріальну та моральну шкоду, а по кримінальній справі вона була визнана потерпілою. Внаслідок неправомірних дій відповідачки, вона отримала моральну травму, яка полягає в тому, що вона була позбавлена засобів до існування, була змушена брати гроші в борг, відчувала нужденність, було порушений її повсякденний ритм життя.
Цивільний позов потерпілою при розгляді кримінальної справи не заявлявся, що не позбавляє потерпілу права звернутись з позовом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України особа, яка не пред'явила цивільний позов в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз"яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, її матеріальний стан, а також глибину моральних страждань яких зазнала ОСОБА_1 та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе стягнути на її користь суму 500 грн., яка буде справедливою сатисфакцією за заподіяну моральну шкоду.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного та на підставі наданих позивачем доказів суд вважає за можливе стягнути у відшкодування матеріальної шкоди 7000 грн.
На підставі вищевикладеного позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ч.4 ст.28 КПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,197,208,209,212,213-215 ЦПК України, суд
В и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 7000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.Ф. Карабаза