Справа № 262/8987/13-ц.
Провадження № 2/262/272/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.06.2014 року м. Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Лебеденко С.В.
при секретарі Чернета В.І.
за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа - Третя донецька державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її тітка - ОСОБА_7, яка постійно проживала в АДРЕСА_1. Вона впродовж декількох років проживала разом зі спадкоємцем однією родиною, оскільки є сиротою, а її рідний дідусь - ОСОБА_8, батько її батька - ОСОБА_9, був рідним братом спадкоємця - ОСОБА_7. Після її смерті залишилось спадкове майно у виді квартири АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_7 позивач поховала її та несла витрати на поховання, оскільки інших родичів в неї не було. 30 вересня 2013 року вона звернулась до Третьої донецької державної нотаріальної контори з письмової заявою про прийняття спадщини, яку в неї прийняла державний нотаріус Яценко В.А. та запропонувала з'явитися через шість місяців до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину. Всі правовстановлюючі документи в неї є. Факт спільного проживання зі спадкоємцем - її тіткою підтверджується актом, складеним головою мікрорайону. На теперішній час їй стало відомо, що відповідач - ОСОБА_3, якого вона не знає, звернувся з письмовою заявою до нотаріальної контори та просить видати йому свідоцтво про право на спадщину, оскільки він нібито є онуком ОСОБА_7. Вона вимушена звернутися з даним позовом. Відповідач по справі не є родичем її тітки ОСОБА_7, ніколи її не бачив, не надавав допомогу, а заявив про свої права, намагаючись довести свою спорідненість. За життя ОСОБА_7 ніколи не казала про онука, оскільки жодних родичів, крім позивача, в неї не було. Позивач постійно виявляла турботу до тітки, в них був спільний бюджет, вона готувала їжу, купувала продукти харчування, ліки, надавала медичну допомогу, здійснювала прибирання квартири, оплачувала комунальні послуги. За станом здоров'я ОСОБА_7 потребувала догляду, який, крім неї, ніхто не здійснював. Вважає, що відповідач не має законних прав на спадщину та повинен бути усунутий від права на спадщину. Просила суд винести рішення, яким усунути відповідача - ОСОБА_3 від права на спадщину.
До судового засідання позивачка не з'явилась, надала суду заяву, відповідно до якої, просила суд розглядати справу за її відсутності, за участі її представників. (а.с. 199).
В судовому засіданні представники позивачки підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідно до ухвали суду за клопотанням представника відповідача - ОСОБА_4 судове засідання здійснювалось в режимі відеоконференції. (а.с. 169).
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши пояснення, що постійно спілкується зі своєю двоюрідною сестрою - ОСОБА_6 та не впевнений, що це саме вона звернулась до суду. Після розлучення батьків, з батьком він не спілкувався, оскільки той вів асоціальний спосіб життя. Через деякий час його знайшов дід та вони стали підтримувати зв'язок. Також спілкувався із дядьком. Дядько проживав з бабусею та доглядав її до своєї смерті. Але дуже часто спілкуватися з родичами не міг через відстань та навчання. Бабуся жодного разу не зверталась до нього за допомогою.
Також надав заперечення, відповідно до яких, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. (13-16).
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, надавши пояснення, що відповідач ОСОБА_3 є рідним онуком померлої ОСОБА_7, а позивачка ОСОБА_6 є двоюрідною онукою. Також зазначили, що позивач не надала доказів на підтвердження своєї позовної заяви.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить копія свідоцтва про смерть. (а.с. 23).
Після її смерті відкрилась спадщина у виді квартири за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 27).
З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи померлої ОСОБА_7 вбачається, що 06.06.2013 року з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_6, тобто позивачка по справі. При цьому, вона зазначила, що крім неї, інших спадкоємців не має.
03.07.2013 року до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся також ОСОБА_3, тобто відповідач по справі.
Відповідно до ч. 5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунута від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В позовній заяві ОСОБА_6 посилається на те, що ОСОБА_3 не є родичем спадкодавцю ОСОБА_12, не знав її, не піклувався про неї та не надавав допомогу.
Так, з копії свідоцтва ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що його батьком є ОСОБА_13, а матір»ю - ОСОБА_6 (а.с. 20).
Шлюб між батьками відповідача був розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 23.03.1998 року, актовий запис № 94. (а.с. 29).
Зі свідоцтва про зміну імені, виданого 14 січня 2014 року, повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодську реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, вбачається, що відповідач ОСОБА_3 змінив прізвище на - ОСОБА_3. (а.с. 31).
29.04.2003 року мати відповідача - ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_24 та після одруження їй було присвоєне прізвище - ОСОБА_6. (а.с. 30).
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 зазначав, що він вирішив змінити прізвище на прізвище матері, оскільки мав бажання носити з нею однакове прізвище.
В свою чергу, представник позивачки в судовому засіданні заявляла, що ОСОБА_3 був всиновлений чоловіком своєї матері, у зв'язку з цим, змінив прізвище та відповідно втратив родинні зв'язки з рідним батьком.
З інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодськ вбачається, що 12.04.2006 року безпосередньо ОСОБА_3 по досягненню шістнадцяти років без згоди батьків була подана заява про зміну імені. Також на адресу суду надісланий актовий запис про зміну імені № 11 від 06 червня 2006 року, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про зміну імені та заява ОСОБА_3. (а.с. 211,212, 213-214, 215).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану, матір'ю батька відповідача - ОСОБА_13 є ОСОБА_7. (а.с. 185). Відповідно, ОСОБА_3 доводиться онуком померлої ОСОБА_7.
Таким чином, доводи представника позивача щодо всиновлення відповідача, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а родинний зв'язок між ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_7 є доведеним.
Батько відповідача - ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с. 21).
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачка надала суду: довідку № 363, підписану головою комітету мікрорайона «вул. Щетиніна-2» ОСОБА_17, яка дана ОСОБА_6 в тому, що вона по день смерті бабусі ОСОБА_7 проживали з бабусею та вели сумісне господарство, здійснила поховання (а.с. 9) та накладну щодо замовлення ритуальних послуг.(а.с. 173).
Свідок ОСОБА_17, яка є головою комітету та підписувала дану довідку суду показала, що до неї звернулась ОСОБА_6 за даною довідкою. Спочатку вона видала цю довідку, але потім до Виконавчого комітету надійшла скарга. Після чого, вона більше детально перевірила інформацію та видала довідку про сумісне проживання. Довідка видавалась зі слів сусідів, особисто дану родину вона не знає.
Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в судовому засіданні показали, що є сусідками померлої ОСОБА_7. ОСОБА_7 дуже хворіла, в неї були проблеми з ногами, вона не могла вільно пересувати, у зв'язку з чим ОСОБА_6, її мати та бабуся з 2008 року здійснювали догляд за ОСОБА_7, купували продукти, вели господарство. Також пояснили, що ОСОБА_6 фактично там проживала.
Свідок ОСОБА_20 - мати позивачки в судовому засіданні також пояснила, що її донька з 2008 року здійснювала догляд за померлою ОСОБА_7, оскільки в неї було погано з ногами, купувала продукти, ліки, готувала їжу, прала речі, оплачувала комунальні послуги, часто залишалась ночувати в квартирі ОСОБА_7.
Також свідки вказали, що ОСОБА_7 згадувала, що в неї є онук.
В свою чергу, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21, пояснила суду, що вона знає родину ОСОБА_7 приблизно 20 років. ОСОБА_7 проживала в квартирі зі своїм сином ОСОБА_23, а після його смерті - сама. З 2010 року свідок періодично відвідувала ОСОБА_7, приносила їй продукти, однак чужих речей в квартирі не бачила. З ОСОБА_6 вона взагалі не знайома. Їй відомо, що до ОСОБА_7 приходили якійсь люди, допомагали їй, оскільки вона погано пересувалась.
В пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
З довідки КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» від 08.10.2013 року, вбачається, що ОСОБА_7 була зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином - ОСОБА_23 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 89).
Факт їх сумісного проживання сторони в судовому засіданні не оспорювали.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, причиною смерті ОСОБА_7 є хронічна виразка шлунку та дванадцятипалої кишки з перфорацією. (а.с. 186).
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Однак, в порушення вищевказаної статті, позивачем та її представником не надано суду доказів про те, що ОСОБА_7 знаходилась у безпорадному стані, у зв'язку з чим, потребувала сторонньої допомоги, медичний висновок щодо надання сторонньої допомоги відсутній. Медичні документи про час захворювання та тривалість хвороби до часу смерті ОСОБА_7 також відсутні.
Таким чином, позивачка не надала суду докази про те, що померла ОСОБА_7 через похилий вік та хворобу була у безпорадному стані, а відповідач ОСОБА_3 ухилявся від надання їй допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючі надані докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, ст. 1224 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
.
Суддя С.В. Лебеденко