УХВАЛА

іменем  України

21 лютого 2008 року                                                                                            м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Лізанця П.М., Стана І.В., з участю прокурора - Фрицюк В.В., засуджених - ОСОБА_1 Ю.С., ОСОБА_2 М.М., захисників - Паніко Р.І., Левко Ю.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Виноградівського району на вирок Виноградівського районного суду від 26 грудня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, несудимий,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_2, несудимий,

засуджені за ч. 2 ст. 162 КК України на два роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 189 КК України на чотири роки позбавлення волі кожного.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2 чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75-76 КК України звільнено ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вони протягом одного року шість місяців іспитового строку не вчинять нового злочину з покладенням на них обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, без дозволу цього органу не виїжджати за межі України.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони 18 березня 2007 року о 00.50 год. в м. Виноградів в стані алкогольного сп'яніння зайшли на подвір'я АДРЕСА_3, де проживаєОСОБА_3, ОСОБА_1 зламав вхідні двері і разом з ОСОБА_2  проникли  в  будинок,  ОСОБА_1  з  застосуванням  фізичного  насильства до

Справа: № 11-92/08

потерпілого ОСОБА_4 став вимагати від останнього гроші в сумі 420 грн., потім збільшив суму до 450 грн., погрожуючи застосувати насильство до його близьких та знищення майна. З метою підтвердження своїх погроз застосував насильство до дружини ОСОБА_4- ОСОБА_5, яка намагалася припинити його дії, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_2 з погрозою застосування насильства ОСОБА_5 вимагав передати гроші її чоловікомОСОБА_4

Того ж дня близько 9 години ОСОБА_2 зателефонувавОСОБА_4взнавши, що останній не зміг знайти вищезазначену суму, почав вимагати у нього - 1000 грн., з погрозою знищення майна.

В апеляції та доповнення до неї прокурором порушується питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд з посиланням на те, що суд розглянув справу з порушенням вимог ст. 299 КПК України, покарання призначено зам'яке, не враховано тяжкість злочину та осіб засуджених.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників про залишення вироку без змін, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.

Згідно ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Із матеріалів справи вбачається, що призначаючи ОСОБА_1, ОСОБА_2у покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд виходив з того, що вони несудимі, позитивно характеризуються, сприяли розкриттю злочину.

Висновки суду щодо необхідності застосування до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ст. 75 КК України не можна визнати обгрунтованими.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував, що підсудні вчинили два злочини, один з них тяжкий, злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніня. Переконливих доводів про необхідність застосування до засуджених ст. 75 КК України суд у вироку не навів, а лише послався на обставини, що пом'якшують їх покарання.

Із матеріалів справи вбачається, що під час її розгляду суд допустив порушення вимог ст. 299 КПК України. Так, на початку судового слідства, визнав за необхідне дослідити всі докази, оскільки фактичні обставини справи ОСОБА_1, ОСОБА_2 оспорювали, вину не визнавали. Проте під кінець судового слідства суд застосовує норму закону по спрощеному порядку розглянув відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, тобто без дослідження всіх доказів не допитавши підсудних щодо обставин вчинення злочинів, обмежившись загальним формулюванням про визнання вини не уточнивши по яких злочинах, не взявши до уваги, що вони обвинувачуються у вчиненні двох різних злочинів.

Так, у вироку наведено показання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про те, що вони 18 березня 2007 року близько 00.50 год. в стані алкогольного сп'яніння виламавши двері на будинку потерпілого ОСОБА_4 та вимагали від нього 1000 грн., але в протоколі судового засідання таких показань немає на які послався суд, як на доказ винуватості підсудних (а. с. 54-55).

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого належить врахувати вищенаведене і перевірити усі доводи на які посилається прокурор в апеляції. А в разі визнання винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_2 доведеною в тому обсязі, при новому розгляді справи призначене їм за цим вироком покарання слід вважати зам'яким, а звільнення їх від відбування покарання з випробуванням - таким, що суперечить вимогам ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляцію помічника прокурора Виноградівського району задовольнити. Вирок Виноградівського районного суду від 26 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасувати за м'якістю призначеного їм покарання та порушень вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.