Справа №1-992/08
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2008 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Коваленко І.В.
при секретарі - Карпенко І.П.
з участю прокурора - Козія В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого охоронцем ТОВ «Барклай», одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, 03.03.2008 року народження, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В :
20.07.2008 р., приблизно о 01 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на Венеціанському мості, розташованому на території ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до громадянина ОСОБА_2 , який прогулювався по вказаному мосту, наніс йому декілька ударів руками в область голови та тулуба, чим спричинив фізичного болю, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, та зірвав з його шиї золотий ланцюжок, вартістю 3000 грн., а з руки годинник «Тіссот», вартістю 1000 грн., відкрито викравши зазначені предмети, після чого втік з місця вчинення злочину, чим завдав ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 4000 грн. Невдовзі ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, та показав суду, що 19.07.2008 р. він, зустрівшись зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пішов на футбольний матч на стадіон «Динамо» ім. В.В.Лобановського, після закінчення якого приблизно після 20 год. 00 хв., вони зайшли в кафе, розташоване по вул. Артема в м. Києві, де на трьох розпили пляшку горілки. Вийшовши з кафе, близько 22 год. 30 хв. на вул. Хрещатик в м. Києві вони зустрілись з ОСОБА_5 та всі разом поїхали в ПКіВ «Гідропарк» в м. Києві. На території ПКіВ «Гідропарк» вони зайшли в кафе «Самбука», розпивши там пляшку горілки і дві пляшки пива. Вийшовши з кафе, приблизно о 01 год. 30 хв. 20.08.2008 р., він, з вказаними особами вирішили піти скупатися на пляж через Венеціанський міст ПКіВ «Гідропарк». При цьому, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли вперед, а він, ОСОБА_1 , переходячи через Венеціанський міст, жартома хотів стрибнути у воду. В цей же час повз нього проходило двоє раніше незнайомих йому чоловіків, один з яких сказав на його адресу образливу фразу. Він, ОСОБА_1 , підійшов до раніше невідомого йому ОСОБА_2 і між ними виникла бійка. В цей же час до них підбіг ОСОБА_4 та почав їх розбороняти. Під час бійки з потерпілим, він, ОСОБА_1 , зірвав з шиї останнього ланцюжок, а з руки годинник, після чого з вказаними речами почав відходити з місця бійки в напрямку спортивного майданчику, де на нього чекали ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Пройшовши на відстань приблизно 30 метрів від місця вчинення злочину, він, ОСОБА_1 , помітив співробітників міліції і, злякавшись відповідальності, одразу ж викинув у зелені насадження викрадені у ОСОБА_2 годинник та ланцюжок.
Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу підсудного, а також тих матеріалів, що стосуються матеріальних збитків потерпілого.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудного у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі межі санкції ч. 2 ст.186 КК України та положення Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Судом враховуються дані про особу ОСОБА_1 , який до вчинення даного злочину не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується як у побуті, так і за місцем роботи, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 03.03.2008 року народження.
Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, а також наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, 03.03.2008 року народження.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
При вирішенні питання стосовно речових доказів, суд керується вимогами ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання і періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без зміни – підписку про невиїзд з місця постійного проживання до вступу вироку в законну силу.
Речові докази: золотий ланцюжок та годинник «Тіссот», які були передані потерпілому ОСОБА_2 на зберігання, залишити у володінні потерпілого.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з часу його оголошення.
Суддя І.В.Коваленко