Головуючий суду 1 інстанції - Чуванова А.М.
Доповідач - Медведєва Л.П.
Справа № 416/558/14
Провадження № 22ц/782/2446/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - судді Медведєвої Л.П.
Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.
при секретарі - Веселові С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 27 травня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2014 року Публічним акціонерним товариством «Шахта «Білоріченська» подано до суду вказаний позов.
У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив, що з 02.01.1979 року по 31.03.2010 року відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем, працював підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею,звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Загальний стаж відповідача у вугільній галузі складає 31 рік. Як пенсіонер за віком, відповідач має право на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби за умовою проживання у домі з пічним опаленням або пічними кухонними вогнищем. У 2013 року на підставі заяви відповідача і доданих ним копії трудової книжки та довідки селищної ради про те, що у нього є пічне опалення, позивач забезпечив його вугіллям на побутові потреби. У 2013 році Державною фінансовою інспекцією в Луганській області була проведена ревізія фінансово-господарької діяльності шахти за період з 01.01.2011 року по 31.07.2013 року в частині законності та достовірності відпуску пільгового вугілля на побутові потреби. Актом вказаної провірки зазначено порушення позивачем норм Гірничого Закону та Інструкції про порядок забезпечення трудящих паливом на побутові потреби. Як стало відомо позивачу, за місцем мешкання відповідача встановлено газове обладнання, що підтверджується інформацією щодо газифікації будинків та влаштування газового устаткування, наданого ПАТ «Луганськгаз» на адресу Державної фінансової інспекції в Луганській області.Відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вартість отриманого вугілля на побутові потреби у розмірі 5 329,52 гривень, судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 27 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Звернувшись з апеляційною скаргою, позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права і ставить питання про скасування рішення та ухвалення новогоёяким задовольнити позов.
Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що відповідач у 2013 році отримав вугілля у кількості 5.9 тон, що підтверджується матеріалами справи.
Актом обстеження житлово-побутових умов, складеного депутатом місцевої ради від 26.04.2014 року, в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 Лутугинського району Луганської області, в якому мешкає відповідач, будинок останнього газифікований, але в ньому також встановлено пічне опалення та в систему паливно-водяного опалення включені два котли: вугільний «Тайга» і газовий «Антон».
Відповідно до інформації щодо газифікації будинків та влаштування газового устаткування, наданою ПАТ «Луганськгаз» від 23.08.2013 року, будинок відповідача газифікований 20.02.2013 року.
Спір судом вирішено на підставі ст.43 Гірничого Закону України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що виключення із списків осіб, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, як то передбачено Галузевою Угодою між Міністерством палива та енергетики України, НАК «Вугілля України», іншими власниками / об`єднаннями власників/, що діють у вугільній галузі,і Всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001 року, спільним рішенням керівництва підприємства та профспілкового комітету щодо відповідача не приймалось.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що висновки суду не відповідають обставинам справи, при вирішенні спору судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Статтею 43 Гірничого Закону України передбачено безоплатне надання вугілля на побутові потреби підприємствами з видобутку вугілля та вугледобувними підприємствами у разі наявності пічного опалення у розмірі, що визначається колективним договором, зокрема пенсіонерам чоловікам зі стажем підземних робіт не менше 10 років.
Зі змісту вказаної норми Гірничого Закону України вбачається, що безоплатне надання вугілля на побутові потреби особам, які мають на це право, передбачено тільки у разі наявності у житлі пічного опалення, особам, які мають у житлі пічне опалення та /або/ газову кухонну плиту, виписка твердого палива на побутові потреби не передбачена.
Відповідач у справі, який є пенсіонером за віком, на підставі зазначеної вище норми Гірничого Закону України та вимог Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиницьёпідприємств і організацій МВП СРСР паливом на побутові потреби, затвердженої наказом МВП СРСР №77 від 11.05.1976 року, має право на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби за умовою проживання у будинку з пічним опаленням або пічними кухонними вогнищем.
Як вбачається з матеріалів справи / а.с.6-8/ у квітні 2013 року відповідач звернувся до ПАТ «Шахта»Білоріченська» з вимогою про надання вугілля на побутові потреби та на підтвердження підстав для надання побутового вугілля відповідач надав копію трудової книжки та довідку, видану Врубівською селищною радою від 02.04.2013 року №800, в якій зазначено, що за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 мається пічне опалення.
На виконання вимог Гірничого Закону України ПАТ «Шахта «Білоріченська» забезпечила відповідача вугіллям на побутові потреби у кількості 5 900 тон.
Як вбачається з матеріалів справи / а.с.48/, актом за результатами перевірки Державною фінансовою інспекцією в Луганській області фінансово-господарської діяльності ПАТ «Шахта «Білоріченська» за період з 01.01.2011 року по 31.07.2013 року в частині законності та достовірності відпустку пільгового вугілля на побутові потреби, зазначено порушення позивачем норм Гірничого Закону України та Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць,підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби.
Відповідно до інформації ПАТ «Луганськгаз» №01-06/2310 від 23.08.2013 року щодо газифікації будинків та влаштування газового устаткування / а.с.19-20/ёяка була надана Державній фінансовій інспекції в Луганській області, за місцем проживання відповідача в будинку АДРЕСА_1 Лутугинського району Луганської області встановлено газове обладнання.
Актом обстеження житлово-побутових умов, складеного депутатом місцевої ради від 26.04.2014 року встановлено, що опалювальна система будинку АДРЕСА_1, який належить відповідачу, має пічне опалювання / кутова піч/ і паливно-водяне опалення, в систему якого включені два котли: вугільний «Тайга» і газовий «Антон».
Відповідно до встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що між сторонами у справі виникли правовідносини, які регулюються главою 83 Цивільного Кодексу України, яка застосовується до зобов`язань, які виникають внаслідок безпідставного набуття чи збереження майна однією особою /набувачем/ за рахунок другої особи / потерпілого/.
Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, яка передбачає загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави,особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події / ч.2 ст.1212 ЦК України/.
Частиною третьою статті 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст.1213 ЦК України,набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
З встановлених обставин та наведених норм права, колегія суддів вважає, що позов має бути задоволено.
Згідно довідки про вартість однієї тони вугілля для видання робочим, пенсіонерам / а.с.9/, його вартість складає 903,31 гривень. Кількість отриманого відповідачем вугілля - 5 900 тон.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі вартості отриманого вугілля- 5 329,52 гривень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 243,60 гривень і за подання апеляційнолї скарги у сумі 121,80 гривень, а всього - 365,40 гривень.
Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що у будинку відповідача встановлено вугільний котел, що свідчить про наявність у будинку пічного опалення, у зв`язку з чим відповідач має право на отримання вугілля, є помилковим, оскільки, як зазначено вище Гірничим Законом України, особам, які мають у житлі пічне опалення та /або/ газову кухонну плиту, виписка твердого палива на побутові потреби не передбачена.
Посилання суду першої інстанції щодо компенсацїі витрат відповідачу за використаний газ, колегія суддів вважає зазначити про наступне.
Відповідно до п.7 ч.7 ст.43 Гірничого Закону України, особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживать у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.
Абзацом дев`ятим пункту 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості, іншими державними органами, власниками /об`єднаннями власників/, що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001 року передбачено, що працівникам підприємств з видобутку вугілляёнепрацюючим пенсіонерам цих підприємств, іншим особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля, які пропрацювали у галузі на підземних роботах,але проживають у будинках з центральним опаленням, компенсуються витрати з оплаті за комунальні послуги /газ та електроенергію/ за фактичними витратами на один будинок або квартиру,але не більше, ніж на суму вартості установленої норми відпуску вугілля на побутові потреби за рік.
У вказаних нормах зазначено, що компенсація виплачується при наявності центрального опалення.
Судом першої інстанції в рішенні вказано, що у будинку відповідача наряду з пічним опаленням встановлено не центральне, а індивідуальне опалення,тобто встановлене не державою або підприємством, а самим відповідачем.
З зазначеного вбачається, що відповідач не має підстав на отримання компенсації за використаний газ, він звернувся до позивача з вимогою про надання вугілля на побутові потреби, без повідомлення про підключення будинку газом.
Посилання суду на те, що рішення щодо виключення відповідача із списку осіб, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, не приймалося, у зв`язку з чим відповідачем не було втрачено право на отримання побутового вугілля за 2013 рік, колегія суддів вважає таким, що не відповідає матеріалам справи, оскільки відповідач звернувся до позивача саме з вимогою про надання вугілля на побутові потреби, яка була позивачем виконана, а перевіркою, проведеною Державною фінансовою інспекцією в Луганській області встановлено порушення та зобов`язано ПАТ «Шахта «Білоріченська» усунути встановлені порушення.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення відповідно до ст.309 ЦПК України є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» - задовольнити.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 27 травня 2014 року - скасувати і у справі ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» вартість отриманого вугілля на побутові потреби у розмірі 5 329 / п`ять тисяч триста двадцять дев`ять/ гривень 52 копійки, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 365 / триста шістдесят п`ять/ гривень 40 копійок.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді