Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М.

                                                                                     Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.             

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Постанова

Іменем України

15 січня 2009 року                                                               справа № 2-а-9641/08/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                             Сіваченка І.В.

суддів                                                    Дяченко С.П., Нікуліна О.А.

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2008 року позивач звернувся з позовом до Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення суми в 9026,01 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі довідки, виданої відповідачем на ім'я ОСОБА_1, в якій містились завищенні дані про заробітну плату за період з 30.09.1986 року по 21.10.1986 року, останньому позивачем була переплачена пенсія на суму 9026,01 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року позов було задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зазначив, що на момент проведення перевірки пенсійної справи ОСОБА_1 КРВ в м. Краснодоні встановив завищення заробітної плати. Підставою для висновку про завищення заробітної плати вказаного громадянина стало роз'яснення Держкомпраці УРСР від 08.11.1987 року № 05/2-25-2 та Укрпрофради від 08.01.1987 року. 07.04.2008 року УМВС, виконуючи рішення КРУ, направило до УПФУ в м. Краснодоні довідку з новим розрахунком заробітної плати. Просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Відповідач зареєстрований у позивача в якості страхувальника.

За змістом ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

На підставі довідки про заробітну плату, виданої уповноваженими особами відповідача, працівнику відповідача ОСОБА_1, була перерахована пенсія.

При проведені перевірки контрольно-ревізійним відділом в м. Краснодоні, було встановлено завищення заробітної плати у вищезазначеній довідці.

На підставі акту перевірки від № 160-21\07 від 10.04.2008 р. контрольно-ревізійним управлінням позивачу була направлена вимога від 18.04.2008 року № 160-17X357 про усунення порушень.

Суд першої інстанції зазначив, що данні, зазначені в акті і вимозі не оскаржені, та визнані сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058, законні вимоги службових осіб контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Однак колегія суддів апеляційного суду підкреслює, що вимога КРУ не стосується відповідача - не була адресована УМВС України в Луганській області; вимога була скерована начальнику управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні (а.с.20).                                                                                                         

На виконання вимоги контрольно-ревізійного управління, відповідачем направлені нову довідку про заробіток на ОСОБА_1 та пояснення з проханням раніше видану довідку про заробітну плату вважати не дійсними.                                                                                                                                                          

Згідно нової довідки про фактичний заробіток ОСОБА_1, був проведений перерахунок пенсій зазначеній особі, та встановлено про фактичну переплату пенсій по справі ОСОБА_1 за період з 01.07.2006 р. по 07.04.2008 р. в сумі 9026,01 грн.                                                                                                               

Цю суму позивач і просив стягнути з відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену державі в наслідок видачі недостовірних документів та відшкодовують її.                                                                                                                   

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером лише добровільно, в іншому випадку в судовому порядку.

Проаналізувавши зазначені положення вказаних статей відповідних законів, місцевий суд зробив висновок, що у разі надання недостовірних даних, шкоду, спричинену переплатою пенсій, повинен сплатити відповідач.

Проте з такими висновками Луганського окружного адміністративного суду не може погодитися колегія суддів апеляційного суду.

По-перше, частиною 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість повернення сум пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, пенсіонером, а не страхувальником.

По-друге, положення частини 2 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до правовідносин в період з 01.01.2004 року по теперішній час взагалі не повинні застосовуватися, в зв'язку з тим, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому такі положення відсутні. Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).

За таких  обставин  позовні  вимоги  позивача  є  необґрунтованими  та  задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права в частині задоволення позову, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в позові.

В повному обсязі постанова складена 20.01.2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року у справі № 2-а-9641/08 - скасувати.

В задоволені позову Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області «про стягнення суми боргу» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

            Головуючий:                                                                                 

            Судді: