Справа № 224/1241/14-к
Номер провадження 1-кп/224/202/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року Дебальцевський міський суд Донецької області у складі:
головуючої: судді - Маловічко З.О.,
при секретарі - Тюлєнєвої С.О.,
за участю прокурора - Дикого А.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Дебальцевому, кримінальне провадження № 42014050770000001 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дебальцеве Донецької області, українця, громадянина України, неодруженого, працюючого бригадиром локомотивного депо станції Дебальцеве-пасажирське ДП «Донецька залізниця», має вищу освіту, не судимого, мешкає за адресою АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 271 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 працює на посаді бригадира (звільненого) підприємства залізничного транспорту та метрополітенів 6 розряду (наказ начальника локомотивного депо Дебальцеве -пасажирське ДП «Донецька залізниця» № 274/ОС від 28.12.2012р.), на якого згідно Робочої інструкції бригадира (звільненого) підприємства залізничного транспорту 6 розряду, затвердженої начальником локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське 28.12.2012р., покладені організаційно-розпорядчі обов'язки та відповідальність за охорону праці під час виконання робіт на території паливного сектору «Захід» ст. Дебальцеве - пасажирське ДП «Донецька залізниця», на майданчику по розробці ТРС (тягового рухомого складу) в металобрухт, розташованого в територіальних межах м. Дебальцеве Донецької області, на якому 15.11.2013р. проводились роботи по демонтажу електровозу ВЛ-8 № 989.
В цей же день, 15.11.2013р., ОСОБА_1, знаходячись в адміністративній будівлі паливного сектору «Захід», провів цільовий інструктаж слюсарю з ремонту рухомого складу локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське ДП «Донецька залізниця» (наказ начальника локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське ДП «Донецька залізниця» №29/ОС від 13.02.2013) ОСОБА_2 та направив його виконувати роботи біля кабіни тепловозу 2 ТЕ 116 № 744 (б), яка лежала (лобовою частиною на землі) на відстані 3,5 м від кабіни електровозу ВЛ-8 № 989, а сам в порушення статті 14 Закону України «Про охорону праці» в якій зазначено, що «...працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту... працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог...», пунктів 2.3, 2.25 Робочої інструкції бригадира (звільненого) підприємств залізничного транспорту 6 розряду, пункту 4.2 розділу «Розробка електровозу у металобрухт» Технологічного процесу «Розробка у металобрухт електровозів ВЛ-8, виключених з інвентарю», в частині того, що він допустив ведення робіт з розробки електровозу без застроповки обрізаної боковини електровозу, та залишив без контролю роботу своїх підлеглих - слюсарів з ремонту рухомого складу, залишившись в приміщені адміністративній будівлі паливного сектору «Захід» локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське, внаслідок чого в цей же день, 15.11.2013р. о 10 год. 30 хв. під час проведення робіт відрізана бокова частина електровозу ВЛ-8 № 989 упала у бік кабіни тепловозу 2 ТЕ 116 № 744 (б) та травмувала слюсаря з ремонту рухомого складу локомотивного депо Дебальцеве -пасажирське ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_2, який отримав садна голови з права та правого надпліччя, струс головного мозку, закриті переломи 1 - 3 ребер з двох сторін по біляпозвонковій лінії та компресійний перелом 6 грудного позвонка без порушення функції спинного мозку, які у сукупності відносяться до ушкоджень середньої ступені тяжкості, котрі потребували для свого лікування більше 21 доби та не являються небезпечними для життя під час спричинення, призвели до стійкої утрати працездатності більше 10 %, але менше 33%.
В розглянутій виробничій ситуації бригадир локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти настанню надзвичайної події, проте нею не скористався.
Дії бригадира локомотивного депо Дебальцеве - пасажирське ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_1 не відповідали вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 2.3, 2.25 Робочої інструкції бригадира (звільненого) підприємств залізничного транспорту 6 розряду, пункту 4.2 розділу «Розробка електровозу у металобрухт» Технологічного процесу «Розробка у металобрухт електровозів ВЛ-8, виключених з інвентарю», в частині того, що він допустив ведення робіт з розробки електровозу без застроповки обрізаної боковини електровозу, і з технічної точки зору знаходилися у прямому причинному зв'язку з настанням надзвичайної події - травмуванням слюсаря з ремонту рухомого складу локомотивного депо Дебальцеве-пасажирське ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_2
12 червня 2014 року була укладена угода про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1
Відповідно до укладеної угоди підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість в скоєному злочині, передбаченому ст. 271 ч. 1 КК України, та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ст. 271 ч. 1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Вислухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_1, вивчивши надані матеріали, укладену угоду, суд прийшов до висновку, що угода про примирення, що була укладена між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 271 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України, зокрема ст.ст. 471, 473 КПК України. ЇЇ умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 271 КК України, а саме: порушення вимог законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою, яке заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого - кваліфіковані правильно.
Підозрюваний під час досудового розслідування та обвинувачений в підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України: порушення вимог законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою, яке заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого; підозрюваному під час досудового розслідування та як обвинуваченому в підготовчому судовому засіданні роз'яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Так, під час підготовчого судового засідання ОСОБА_1 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 271 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення , передбачені ст. 476 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Під час підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_2 підтримав угоду про примирення, просить суд її затвердити. Він розуміє наслідки затвердження угоди щодо обмеження його права на оскарження вироку, позбавлення права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення та на зміну розміру вимог про відшкодування шкоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та потерпілий, визначена в межах санкції ч. 1 ст. 271 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства, угода не порушує законні права, свободи та інтереси сторін, що дає суду підстави для її затвердження.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та це відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Речових доказів, судових витрат у справі немає, запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 471, 474, 475 КПК України, суд ,-
УХВАЛИВ:
Затвердити Угоду про примирення від 12 червня 2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд Донецької області, з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Дебальцевського
міського суду З.О. Маловічко.