Головуючий суду 1 інстанції - Осіпенко Л.М.
Доповідач - Медведєва Л.П.
Справа № 1207/11664/12
Провадження № 22ц/782/2379/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - судді Медведєвої Л.П.
Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.
при секретарі - Веселові С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за позовом Моторного /транспортного/ страхового бюро України до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування в порядку регресу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє за довіреністю від імені ОСОБА_2, на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 06 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2012 року Моторне /транспортне/ страхове бюро України / далі МТСБУ/ подало до суду вказаний позов.
У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги,він зазначив, що 21 липня 2009 року на 3 км 890м автошляху „Красний Мак-Фронтовое" Бахчисарайського району з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем марки „Мітсубісі Л-200", державний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода. Вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджується вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2009 року.Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль марки «Деу Сенс», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, який керував автомобілем під час ДТП.
Згідно з висновком про оцінку майна, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки „Деу Сенс" складає 22 221 гривень 62 копійки. Внаслідок ДТП також загинув пасажир вказаного автомобідя - ОСОБА_5, витрати на поховання якої складають 7255 гривень.Заподіяна шкода особисто винуватцем ДТП потерпілій особі відшкодована не була. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою.Договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілого особою та відповідачем не виникало.
У зв`язку з настанням події, передбаченої п.п."а" п.41.1 ст.41 Закону України „ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ 30 вересня 2009 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 25 773 гривень 02 копійки, що включає 18 518 гривень 02 копійки - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням ізносу та без урахування ПДВ, а також 7 255 гривень - витрати понесені на поховання ОСОБА_5, крім цього,25 листопада 2009 року МТСБУ сплатило відшкодування у розмірі 4 266 гривень 82 копійки, що включає - 2 726 гривень 82 копійки - витрати понесені на лікування ОСОБА_6, а також 1 540 гривень - витрати, понесені на евакуацію пошкодженого транспортного засобу. Загальний розмір витрат, понесених МТСБУ становить 30 039 гривень 84 копійки, які позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 06 вересня 2013 року позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі,внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_2 на користь МТСБУ понесені витрати у розмірі 30 239 гривень 84 копійки,судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 300 гривень 80 копійок та витрати на оплату правової допомоги у розмірі 2 000 гривень.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 26 листопада 2013 року рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 06 вересня 2013 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу у сумі 25773 гривень 02 копійки відмовлено у зв`язку зі спливом позовної давності, а в частині відшкодування в порядку регресу витрат у розмірі 4 266 гривень 82 копійки відмовлено за необгрунтованістю.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року рішення апеляційного суду Луганської області від 26 листопада 2013 року в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 25 773 гривень 02 копійки скасовано і залишено в силі в цій частині рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 06 вересня 2013 року, рішення апеляційного суду Луганської області від 26 листопада 2013 року у частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 4 266 гривень 82 копійки скасовано і справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У зв`язку з викладеним, апеляційний суд при новому розгляді перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 4 266 гривень 82 копійок.
Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав та пояснив,що відповідачем не доведено, яку матеріальну та моральну шкоду він відшкодував потерпілим.
Відповідач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що під час розгляду судом кримінальної справи за його обвинуваченням він знаходився у слідчому ізоляторі, потерпілим від його імені батьками було відшкодовано шкоду за автомобіль, поховання загиблої та лікування сина потерпілого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,вислухавши пояснення представника позивача та відповідача,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що 21.07.2009 року на 3км 890 м автошляху «Красний Мак-Фронтовое» Бахчисарайського району з вини водія ОСОБА_2, який керував автомоблем «Міцубісі Л-200», державний номер НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого останній скоїв зіткнення з автомобілем «ДЕО-сенс», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4.
Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль «ДЕО-сенс», який належить ОСОБА_4 та загинула дружина останнього - ОСОБА_5, яка знаходилася в автомобілі.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаної ДТП підтверджується вироком Бахчисарайського районного суду АРК від 14.10.2009 року.
З урахуванням заяви потерпілого ОСОБА_4 , МТСБУ 30 вересня 2009 року на підставі наказу №2436 перерахувало на ім`я ОСОБА_7 відшкодування у розмірі 25773,02 гривень, що включає - 18518,02 гривень вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, а також 7255,00 гривень - витрати понесені на поховання ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням №3639 від 30.09.2009 року.
Крім цього, на підставі наказу №3007 від 24.11.2009 року, 25.11.2009 року МТСБУ сплатило відшкодування у розмірі 4266,82 гривень, що включає - 2726,82 гривень витрати понесені на лікування ОСОБА_6, а також 1540,00 гривень - витрати понесені на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та підтверджується платіжним дорученням №4460 від 24.11.2009 року. Загальний розмір витрат,понесених позивачем - МТСБУ становить 30 039,84 гривень.
Спір судом вирішено на підставі ст.ст.23,1166,1167,1187 ЦК України, ст.ст.1,38 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність відповідача на була застрахована, відповідач добровільно не відшкодував потерпілій стороні матеріальну шкоду,позивач на підставі пп.»а» п.41.1 ст.41 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив виплату матеріальної шкоди потерпілій стороні, тому матеріальна шкода повинна бути відшкодована з відповідача в порядку регресу.
За наслідками розгляду апеляційної скарги в частині рішення про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування в порядку регресу витрат у розмірі 4 266,82 гривень, колегія суддів визнала, що судом першої інстанції рішення в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Відповідно до пп.а/ п.41.1 ст.41 Закону України« Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-1У / далі Закон від 01 липня 2004 року №1961-1У/, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою
цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної
транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;
Статтею 22 Закону від 01 липня 2004 року №1961-1У/ передбачено відшкодування шкоди, заподіяної третій особі.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи / п.22.1 ст.22 Закону від 01 липня 2004 року №1961-1У/.
Відповідно до п.23.1 ст.23 Закону від 01 липня 2004 року №1961-1У/, яка передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого , шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;
Статтею 24 зазначеного Закону встановлено відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого.
У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів /п.24.1 ст.24 Закону від 01 липня 2004 року №1961-1У/.
Згвідно з п.38.1 ст.38 Закону від 01 липня 2004 року №1961-1У, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону / п. 38.2.1.ст.38 у редакції, який дяв на час виникнення спірних правовідносин/.
Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 4 266 гривень 82 копійок, колегія судів виходить з наступних обставин.
Як вбачається з ксерокопії заяви від 08.10.2009 року потерпілих у справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, на ім`я судді Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим, останні заявили, що підсудним ОСОБА_2 матеріальна та моральна шкода їм відшкодована повністю / а.с.61/.
З ксерокопії протоколу судового засідання Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року / а.с.157-165/, по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вбачаєтьсяёщо потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що матеріальна та моральна шкода відшкодована, потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що він є батьком загиблої ОСОБА_5, шкода відшкодована, претензій матеріального характеру він не має, потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що вона є матір`ю загиблої ОСОБА_5 , матеріальна шкода відшкодована.
З встановлених обставин та наведених норм права,колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем у цивільнй справі ОСОБА_2ёперебуваючи у статусі підсудного, відповідно до зазначеної вище заяви потерпілих по кримінальній справі відшкодовано моральну шкоду потерпілим - батькам загиблої ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв`язку зі смертю доньки, а також моральну шкоду ОСОБА_4, про відшкодування якої він заявляв до Моторного /транспортного/ страхового бюро України у своїй заяві від 02.09.2009 року / а.с.6-7/,однак йому її не було відшкодовано, оскільки відшкодування моральної шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, на час виплати страхового відшкодування Законом від 01 липня 2004 троку №1961-1У передбачено не було.
Що стосується відшкодування тоді ще підсудним ОСОБА_2 вказаним вище особам матеріальної шкоди,як зазначено у заяві та у показаннях потерпілих під час судового засідання по розгляду кримінальної справи, то колегія суддів вважає, що відповідач у справі відповідно до ст.60 ЦПК України, яа передбачає обов`язки доказування і подання доказів, не довів, в чому полягає матеріальна шкода, яка ним відшкодована потерпілим.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що відшкодована вказаним особам і особисто потерпілому ОСОБА_4.моральна шкода, не відноситься до страхового відшкодування.
При викладених обставинах, вимоги позивача до відповідача у цивільній справі про відшкодування витрат в порядку регресу у розмірі 4 266,82 гривень, є обгрунтованими і колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення їх з відповідача.
Довід апеляційної скарги про те, що рішення суду в цій частині є незаконним та необгрунтованим, колегія суддів до уваги не може прийняти по наведеним вище підставам.
Відповідно до ст.308 ЦПК України,яка передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
При викладених обставинах апеляційна скарга має бути відхилена, рішення суду в частині задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 4266,82 гривень - залишено без змін.
Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК України,
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє за довіреністю від імені ОСОБА_2, в частині задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 4266,82 гривень - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 06 вересня 2013 року в частині задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 4266,82 гривень - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді