донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.06.2014 справа №908/1008/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Богатиря К.В., Дучал Н.М.

при секретарі судового засідання:Федоріщевій І.О.

за участю представників сторін: від позивача (скаржника) - Героцький А.В., довіреність №7299 від 22.05.2014р.; від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", м. Львів

на ухвалу господарського судуЗапорізької області

від13.05.2014р.

у справі№908/1008/14 (суддя Місюра Л.С.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Володимирівка Якимівського району Запорізької області

про стягнення 2 374 788,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", м. Львів звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Володимирівка Якимівського району Запорізької області про стягнення 2 374 788,64 грн. заборгованості за додатковим договором №G47/42/1 від 21.12.2012р., укладеним між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Україна» в межах генерального договору про здійснення кредитування №G47/42 від 21.12.2012р., в тому числі: 2 205 393,75грн. - простроченої заборгованості за кредитом; 124 794,72грн. - простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 7 050,00грн. - простроченої комісії за адміністрування кредиту; 2 200,29грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 35 227,33грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 122,56грн. - пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2014р. порушено провадження у справі №908/1008/14 за даним позовом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2014р. припинено провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована наявністю домовленості між сторонами, передбаченої умовами генеральної угоди, про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", м. Львів звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.05.2014р. про припинення провадження у даній справі, справу передати для подальшого розгляду суду першої інстанції.

В обґрунтування підстав для скасування ухвали суду, скаржник посилається на її незаконність та порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали. Вважає, що наявність між сторонами господарського договору угоди про вирішення спорів, що виникають між ними щодо виконання умов цього господарського договору, не позбавляє права однієї із сторін на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір. На думку скаржника, припинення провадження у даній справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, порушує право позивача на судовий захист своїх прав та законних інтересів. Скаржник також зазначає, що при припиненні провадження у даній справі судом не було вирішено питання щодо повернення сплаченої позивачем суми судового збору за подання позову.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. порушено апеляційне провадження по скарзі, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.06.2014р.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розпорядженням в.о. голови суду від 23.06.2014р., у зв'язку з відпусткою судді Склярук О.І., змінено склад колегії суддів та сформовано її у складі: головуючий - суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В., суддя Дучал Н.М.

В судовому засіданні 24.06.2014р. представник позивача (скаржника) підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. явка представника відповідача не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене та скорочений термін розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 19.03.2014р. про припинення провадження у даній справі підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Приписами ст. 80 ГПК України передбачені підстави для припинення провадження у справі господарським судом, серед яких: якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду (п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

В п. 4.2.3 постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Вищим господарським судом України було зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду. Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку, провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішення спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі п.5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2014р. було припинено провадження у справі №908/1008/14 з посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки п. 10.3 генерального договору про здійснення кредитування №G47/42 від 21.12.2012р., укладеного між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Україна», передбачено, що будь-який спір, що виникає щодо цього договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до постійно діючого Третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті, і відповідач звернувся до суду із заявою про те, що спір має бути вирішений саме третейським судом, то наявні всі підстави для припинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2012р. між ПАТ «КРЕДОБАНК» (далі - банк) та ТОВ «Україна» (далі - позичальник) був укладений генеральний договір про здійснення кредитування №G47/42 від 21.12.2012рю, відповідно до умов якої, банк надав позичальнику в межах встановленого ліміту кредитування (одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт, гарантії виконання зобов'язань позичальника, авалювання векселя/векселів позичальника) з строком дії з 21.12.2012р. по 20.12.2019р. у базовій валюті кредитування 5 100 000,00грн., з відкриттям в межах ліміту кредитування кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією 2 350 000,00грн. із первинною процентною ставкою 23,34% річних, маржа 4,1% (п.п. 2.1 - 2.3 генеральної угоди), а позичальник зобов'язався повернути позивачу кредит у повному обсязі, сплатити комісії, проценти та інші платежі за цим договором в порядку та терміни, передбачені цим і Додатковими договорами, але не пізніше строку дії кредитної лінії.

Відповідно до п. 10.2 генерального договору, всі спірні питання, які можуть бути виникнути у зв'язку з виконанням цього договору та/або розбіжності у тлумаченні його положень сторони попередньо розглядають і вирішують шляхом переговорів з метою прийняття рішення, що задовольнить обидві сторони.

Якщо розмір ліміту визначеного в п. 2.1.1 цього договору не менше 100 000,00 доларів США або еквівалент цієї суми за курсом НБУ на дату укладення договору, то до цього договору застосовується наступне третейське застереження: будь-який спір, що виникає щодо цього договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до постійно діючого Третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті (п. 10.3 генеральної угоди).

В межах вказаного генерального договору між сторонами 21.12.2012р. був укладений додатковий договір № G47/42/1 про відкриття позичальнику банком в межах ліміту кредитування кредитної лінії зі строком дії до 20.12.2014р. включно з максимальним лімітом заборгованості 2 350 000,00грн. для рефінансування кредитної заборгованості та поповнення обігових коштів із первинною процентною ставкою 23,34% річних, маржа 4,1%.

У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ «Україна» своїх обов'язків за даними кредитними договорами, станом на 18.03.2014р. у позичальника утворилася заборгованість у розмірі 2 374 788,64 грн., в тому числі: 2 205 393,75грн. - простроченої заборгованості за кредитом; 124 794,72грн. - простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 7 050,00грн. - простроченої комісії за адміністрування кредиту; 2 200,29грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 35 227,33грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту; 122,56грн. - пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту, про стягнення якої ПАТ "КРЕДОБАНК" звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області і що є предметом спору у даній справі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2014р. порушено провадження у справі №908/1008/14 за даним позовом.

13.05.2014р. відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Володимирівка Якимівського району Запорізької області звернулося до суду першої інстанції із заявою про припинення провадження у справі з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки при укладанні генерального договору про здійснення кредитування №G47/42 від 21.12.2012р. (п. 10.3), сторонами було досягнуто згоди про третейський розгляд будь-яких спорів за даним договором, що не суперечить положенням ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачено право фізичних або юридичних осіб на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключено судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Згідно із ст.2 Закону України «Про третейські суди», третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції, у відповідності до ст. 125 Конституції України.

Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абз. 7 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про третейські суди», є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права на захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин, передбаченого ст. 55 Конституції України.

Частиною 1 ст. 12 ГПК України передбачений вичерпний перелік спорів, підвідомчих господарським судам України. Згідно із ч. 2 ст. 12 ГПК України, підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених п. 4 ч. 1 даної статті, та інших спорів, передбачених законом.

Таким чином, діючим процесуальним законодавством не передбачено обмежень юрисдикції господарського суду у зв'язку з наявністю між сторонами третейської угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»). В даному випадку третейська угода між сторонами спору була укладена у вигляді третейського застереження в п. 10.3 генерального договору про здійснення кредитування №G47/42 від 21.12.2012р.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає спосіб захисту порушених або оспорюваних інтересів.

Отже, третейська угода є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що даний спір про стягнення 2 374 788,64грн. заборгованості за додатковим договором №G47/42/1 від 21.12.2012р., укладеним між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Україна» в межах генерального договору про здійснення кредитування №G47/42 від 21.12.2012р., підлягає розгляду у господарському суді.

Крім того, для звернення до третейського суду необхідна наявність волі обох сторін. Лише за наявністю волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі.

Проте, в даному випадку таке клопотання заявив лише відповідач. У разі відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавства України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом.

Клопотання про припинення провадження у справі розглянуте місцевим господарським судом без участі представників сторін.

Таким чином, припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, не відповідає приписам Конституції України та порушує право позивача на судовий захист своїх прав та законних інтересів.

Аналогічна правова позиція також була викладена Вищим господарським судом України в постановах від 09.04.2013р. у справі №5023/6007/12, від 19.09.2012р. у справі №32/14-65/294-2012, від 06.12.2011р. у справі №17/085-11.

В порушення ст. 43 ГПК України, суд першої інстанції при винесення оскаржуваної ухвали про припинення провадження у справі №908/1008/14 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України не звернув уваги на зазначені вище обставини справи та не дослідив підстави виникнення спірних правовідносин, що призвело до прийняття помилкового судового рішення.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", м. Львів підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 13.05.2014р. про припинення провадження у справі №908/1008/14 - скасуванню, оскільки ухвала прийнята місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для даної справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа підлягає поверненню до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Щодо доводів скаржника відносного того, що судом першої інстанції при припиненні провадження у даній справі не було вирішено питання повернення сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним. Так, підставою для повернення сплаченої суми судового збору є, зокрема, закриття провадження у справі. Такої підстави, як припинення провадження у справі, в даній статті не зазначено.

Разом з тим, закриття провадження у справі, про яке йдеться у п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України і ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Аналогічна правова позиція міститься в п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", м. Львів на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.05.2014р. у справі №908/1008/14 - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.05.2014р. у справі №908/1008/14 - скасувати.

3. Справу №908/1008/14 - направити до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

4. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2014 року.

Надруковано: 5 прим.

1 прим. - скаржнику;

1 прим. - відповідачу;

1 прим. - у справу;

1 прим. - ГСЗО

1 прим. - ДАГС