Справа № 22- ц- 5916/07 р.                                 Головуючий 1 -ї інст. - Лосева Д.А.

Категорія - визнання виконавчого                     Доповідач - Крилова Т.Г.

напису незаконним

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.07 р.      Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Крилової Т.Г.

Суддів            - Маміної О.В.

                        - ЦвірюкаВ.О.

При секретарі - Вільховик CO.    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.10.07 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 пре визнання незаконним виконавчого напису про стягнення подвійної суми завдатку та про анулювання виконавчого напису, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати незаконним виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_2

У травні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання незаконним виконавчого напису про стягнення подвійної суми завдатку та про анулювання виконавчого напису.

Позивачка посилалася на те, що 03.03.03 року ОСОБА_2, на підставі догової завдатку від 15.01.03 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу квартири, незаконно вчинила виконавчий напис, яким пропонувала стягнути з неї на користь ОСОБА_5 подвійну суму завдатку у розмірі 5400 гр. та витрати по його вчиненню у розмірі 54 гр. Просила визнати незаконним виконавчий напис та анулювати його.

До участі у справі як співвідповідача притягнуто правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_4.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь у відшкодування моральної шкоди 750000 гр., посилаючись на те, що в результаті таких дій нотаріуса у неї та її дітей погіршився стан здоров'я.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав у повному обся:

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що нотаріальний напис ОСОБА_2 здійснено дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник співвідповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що з вини ОСОБА_1 договір

2

купівлі-продажу квартири укладено не було, тому нотаріус правильно вчинила виконавчий напис.

Рішенням Дзержинського районного суду М.Харкова від 22.10.07 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним виконавчий напис від 03.03.03 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 подвійного завдатку у розмірі 5400 гр. та витрат по вчиненню виконавчого напису у розмірі 54 гр. та анульовано вказаний виконавчий напис. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити в частині відмови їй в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, оскільки не прийняв до уваги її доводи і пояснення по справі.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення, оскільки виконавчий напис було вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства, у виконання договору завдатку.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання про повернення суми завдатку чи стягнення подвійного розміру суми завдатку, одержаного однією із сторін за договором, у разі виникнення спору вирішується у судовому порядку та тільки суд має право встановити факт винності сторони, що отримала завдаток, у порушенні зобов'язання. У відповідності із вимогами ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право вчиняти виконавчі написи за документами, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника. В даному випадку має місце спір щодо встановлення вини сторони у невиконанні зобов'язання про укладення договору купівлі-продажу квартири та спір про стягнення грошової суми. За таких обставин виконавчий напис слід визнати незаконним та анулювати його. В задоволенні позову про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити, т.я. позивачкою не надано доказів про причинно-наслідковий зв'язок між вчиненням незаконного виконавчого напису нотаріусом та погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 і її дітей.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду правильний і відповідає вимогам діючого законодавства.

Так, відповідно до вимог ст. 195 ЦК України / в редакції 1963 року /, завдатком визнається грошова сума, яка видається однією із сторін, що домовляються, у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні, як доказ укладення договору та в забезпечення його виконання.

Таким чином, оскільки грошова сума у розмірі 2700 гр. передана ОСОБА_1 від ОСОБА_5 15.01.03 року не при укладенні договору купівлі-продажу квартири, то вона не є завдатком.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчий напис тільки щодо боржника та у випадку безспірності заборгованості.

В даному разі, ОСОБА_1 не є боржником та має місце спір про право. Матеріали справи не містять свідчень про те, що діями ОСОБА_2 позивачці спричинена моральна шкода.

3

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.10.07 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.