Справа № 154/553/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Лященко О.В.

Провадження № 22-ц/773/1017/14 Категорія: 48 Доповідач: Завидовська-Марчук О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Завидовської-Марчук О. Г.,

суддів - Грушицького А.І. Свистун О.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю:відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 16 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Володимир - Волинського міського суду від 16 травня 2014 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Березове, Рокитнівського району Рівненської області, в користь ОСОБА_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 липня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 51 гривню судового збору та в користь територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу на це рішення, в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову повністю.

Відповідач апеляційну скаргу заперечив та просив її відхилити.

Заслухавши відповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом вірно встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі і від цього шлюбу в них народилась дитина - донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком якої є ОСОБА_1 - відповідач по справі, що підтверджується копіями свідоцтва про розірвання шлюбу, про народження дитини.

Дитина перебуває на утриманні матері. Відповідач не приймає участі в утриманні та вихованні дитини. Домовленості між сторонами про розмір і порядок сплати аліментів не досягнуто.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) призначаються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. ч. 1, 3 ст. 181 СК України).

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставин, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1, відповідно до трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 13 травня 2014 року(а.с.67), працює водієм у приватного підприємця ОСОБА_5 і його заробітна плата становить 610 грн. на місяць (0, 5 ставки).

Отже, за таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в частці від заробітку.

Доводи апелянта щодо безпідставного врахування судом першої інстанції при ухваленні рішення обставини про наявність у відповідача інших дітей, не заслуговують на увагу суду, оскільки при визначенні розміру аліментів вказані обставини місцевим судом не враховувалися.

Так само не заслуговують на увагу доводи апелянта з приводу визначення аліментів в твердій грошовій сумі, як це передбачено ст. 184 СК України, оскільки ця норма може бути застосована у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 16 травня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: