Справа № 22- ц- 311/09 р. Головуючий 1-ї інст. - Старостін В.В.
Категорія - договірні Доповідач - Крилова Т.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.01.09 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Крилової Т.Г.
Суддів - Бездітко В.М.
- Цвірюка В.О.
При секретарі - Єщенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики.
Позивач посилався на те, що 03.11.01 року між сторонами було укладено договір позики, про що свідчить розписка відповідача. Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 у позику грошові кошти в еквіваленті 30000 доларів США, що складає 151500 гр. 01.10.07 року на адресу відповідача було направлено претензію, в якій він вимагав від ОСОБА_1 повернути йому суму позики, але відповідач до теперішнього часу кошти йому не повернув. Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму позики у розмірі 151500 гр. та судові витрати у розмірі 1730 гр.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що грошових коштів від ОСОБА_3 не отримував ОСОБА_1. Крім того, сплинув строк звернення позивача з таким позовом до суду, а також ОСОБА_3 не довів, що мав такі кошти.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 151500 гр. за договором позики та судові витрати у розмірі 1730 гр.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги їхні доводи та пояснення по справі, тому рішення суду є незаконним.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 374 ЦК України / в редакції 1963 року / за договором позики одна сторона / позикодавець / передає у власність другій стороні / позичальникові / грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів / суму позики / або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З розписки, яка є в матеріалах справи / а.с. 6 / вбачається, що 03.11.01 року ОСОБА_1. отримав від ОСОБА_3 у позику суму коштів, яка еквівалентна 30000 доларів США. При цьому, строк повернення позики не встановлений.
ОСОБА_1. не заперечував, що розписка написана ним. Матеріали справи не містять свідчень про те, що він не отримав грошей за договором позики.
Відповідно до вимог ст. 165 ЦК України / в редакції 1963 року / якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати виконання, а боржник має право провести виконання в любий час.
Аналогічний закон діє і з 2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що з претензією про повернення суми позики ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 тільки у жовтні 2007 року / а.с. 7 - 9 /. Матеріали справи не містять свідчень про те, що позивач вимагав від відповідача повернення суми позики раніше. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що між сторонами дійсно йшла мова про позику приблизно у 2003 або у 2004 роках. Але факт розмови про позику не є доказом того, що ОСОБА_3 вимагав від ОСОБА_1 повернути суму позики і коли саме її повернути. Тому, саме з 01 жовтня 2007 року має відраховуватися строк позовної давності. До суду з даною позовною заявою ОСОБА_3 звернувся 08.11.07 року. При таких обставинах строк позовної давності не сплинув.
На час постановлення рішення суду курс долару США по відношенню до гривні за даними НБУ складав 5,22 гр. за 1 долар США. Тому, 30000 доларів США було еквівалентно 156600 гр. Судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача суму у розмірі 151500 гр., тобто не більшу, ніж за офіційним курсом НБУ.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді: