Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Максимчук З.М.,

суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,

при секретарі судового засідання - Демчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 07 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Селецька сільська рада про зміну розміру аліментів,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дубровицького районного суду від 07 травня 2012 року позов задоволено: змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рішенням Дубровицького районного суду від 02 липня 2009 року на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на тверду грошову суму, а саме по 100,00 гривень на кожну дитину щомісячно починаючи з дня звернення до суду, а саме з 28.10.2011 року і до досягнення дітьми повноліття.

Вирішено питання про судові витрати.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність рішення суду першої інстанції, яке підлягає скасуванню через порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що вона не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, а тому була позбавлена надати суду свої заперечення та докази. Постановленим рішенням від 07 травня 2012 року, яким змінено розмір аліментів до 100 грн на кожну дитину, позбавлено їх мінімального грошового забезпечення, що суперечить ст.181 СК України.

__________________________________________________________________________

Справа № 2-784/11 Головуючий у 1 інстанції - К.М.Отупор

Провадження № 22-ц/787/788/2014 Суддя - доповідач - З.М.Максимчук

Просить скасувати рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 07 травня 2012 року та винести нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично не є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів не може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дубровицького районного суду від 02 липня 2009 року з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожеу дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення ними повноліття.

Обґрунтовуючи свій позов у даній справі, позивач доводив, що він є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, часто хворіє і перебуває кожного року на стаціонарному лікуванні в обласній лікарні м.Рівне, що потребує значних витрат.У зв"язку з тим, що він часто хворіє, а також те, що розмір відрахувань перевищує шістдесят відсотків заробітку (доходу) він змушений звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

Разом з тим, стягуючи аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, а саме по 100 грн.00 коп. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, як просив позивач, суд виходив із положень ч. 1 ст. 192 СК України про те, що у зв"язку з тяжким станом здоров"я позивача та потребою в регулярному лікуванні необхідно змінити розмір аліментів.

Між тим, висновок суду щодо способу визначення стягнення аліментів не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Так, відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов'язку визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом.

У разі якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може за заявою платника або одержувача визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі ( ч. 1 ст. 184 СК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідачка 24 березня 2011 року розірвали шлюб. Неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 - залишено проживати з матір"ю до досягнення ними повноліття.

Доказів, які б свідчили про те, що позивач має нерегулярний, мінливий дохід матеріали справи не містять.

За такого, висновок суду про те, що розмір аліментів повинен бути визначений за правилами ч. 1 ст. 184 СК України не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі від 20.03.2012 року №431/05 ОСОБА_2 отримує пенсію в сумі 865,07 грн.

ОСОБА_2 фактично звернувся до суду з вимогами змінити спосіб стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Чинним законодавством передбачена для платника аліментів лише можливість зміни розміру аліментів за певних обставин, а не зміну встановленого способу їх стягнення.

За таких обставин, зважаючи на те, що у своїй позовній заяві ОСОБА_2 ставить вимогу не про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки на утримання їхніх дітей, а про зміну способу їх стягнення, колегія суддів приходить до переконання про необхідність ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Оскільки суд першої інстанції припустився помилок при застосуванні норм матеріального права, невірно оцінив обставини, що мають значення для справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 192 СК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дубровицького районного суду від 07 травня 2012 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: М.П.Григоренко

Ю.М.Рожин