АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

02 червня 2014 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Боголюбська Л.Б., перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України і на наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2014 року у кримінальному провадженні № 12013110100014684, внесеному до ЄРДР 19.09.2013 року, - -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2014 року під час підготовчого судового засідання в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110100014684 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернуто прокурору для усунення недоліків.

Цією ж ухвалою обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою залишено без зміни і продовжено його термін до 30 червня 2014 року.

На вказану ухвалу суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2014 року в частині вирішення питання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.

Вивчивши матеріали справи, уважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно до положень ч.1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ч.4 ст. 314 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення обвинувального акту. В такому випадку в апеляційній скарзі мають бути викладені обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Проте, в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 не наведено доводів щодо підстав та обґрунтованості прийнятого судом рішення і не висловлено вимогу про його скасування саме в зв'язку з незаконністю і необґрунтованістю рішення про повернення обвинувального акту.

Зі змісту ухвали суду убачається, що клопотання адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, розглядалося судом у підготовчому судовому засіданні з додержанням правил, передбачених розділом ІІ Кримінального процесуального Кодексу України.

Розгляд клопотання про обрання, зміну, чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, є процесуальною дією, яку суд здійснює до постановлення процесуального рішення за результатами підготовчого судового засідання.

Згідно до положень ч.2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Таким чином, в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення обвинувального акту прокурору щодо законності і обґрунтованості цього рішення, оскільки це один із випадків, який визначений Кримінальним процесуальним Кодексом.

Право на окреме апеляційне оскарження рішення про розгляд клопотання на даній стадії судового провадження Кримінальним процесуальним Кодексом не передбачено. Крім того, згідно з положеннями ст. 331 КПК України на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторін обвинувачення чи захисту розглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і за змістом ч.2 ст. 392 КПК України заперечення на такі ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, зазначені у частині 1 цієї статті.

З огляду на викладене, уважаю, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 подана на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, а тому у відкритті провадження за його апеляційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 392, ч.4 ст. 399 КПК України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2014 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12013110100014684 відносно ОСОБА_2, якому 17 квітня 2014 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ учасниками кримінального провадження, в тому числі обвинуваченим, який тримається під вартою, протягом трьох місяців з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва    Л.Б.Боголюбська

Справа № 11 - КП/796/593/2014, Категорія КК: ч.2 ст. 187

Головуючий в 1-й інстанції Радуцька Л.В.

Доповідач Боголюбська Л.Б.