КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2014 р. Справа№ 910/24120/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

за участю представників:

від позивача: Модлінський Н.О. - за дов.

від відповідача-1: Радченко А.В. - за дов.

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014

у справі № 910/24120/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс»;

2) Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм»

3) Державної реєстраційної служби України

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) ОСОБА_4; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля-50»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех»

про визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі та скасування рішення про державну реєстрації прав

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (далі, позивач або ТОВ «ТЛК «Арктика») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» (далі, відповідач-1), Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі, відповідач-2), Державної реєстраційної служби України (далі, відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» (далі, відповідач-4) про: 1) визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» на двохкімнатну квартиру 550 загальною площею 92,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103657980000, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А; 2) визнання свідоцтва про право власності, серія та номер: 6126820, виданого 12.07.2013 Реєстраційною службою Головного управлінням юстиції у м. Києві, недійсним; 3) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 3915708 від 12.07.2013 15:18:03; 4) зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», Товариство з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» за актом прийому-передачі двохкімнатну квартиру 550 загальною площею 92,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103657980000, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А; 4) зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»: копію Акту Державної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. О.Туманяна, 15-А, секція «Ж», копію рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акту Державної комісії прийняття закінченого будівництвом житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою м. Київ, вул. О.Туманяна, 15-А, секція «Ж»; 5) зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію прав власності Товариства з обмеженою відповідальності «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» свідоцтво про право власності на двохкімнатну квартиру 550 загальною площею 92,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103657980000, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності згідно запису про право власності № 1631013; 6) стягнення з Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» штраф за прострочення терміну передачі новозбудованого майна в розмірі 3% від суми договору, а саме 9 847,95 грн.

Як випливає зі змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є право власності на квартиру № 550 загальною площею 92,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А. Спір у справі виник внаслідок невиконання інвестиційного договору № 247/F від 16.11.2005 в частині передачі відповідачем-1 у власність позивачу вищевказаного об'єкту нерухомого майна та прав на нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено: 1) ОСОБА_4 (далі, третя особа-1) та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля-50» (далі, третя особа-2).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідача-1 - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі, третя особа-3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 910/24120/13 за заявою позивача вжито заходів до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на двохкімнатну квартиру 550 загальною площею 92,9 кв.м., реєстраційний номер суб'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103657980000, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 38651246).

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 910/24120/13 про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати зазначену ухвалу Господарського суду міста Києва, у задоволенні заяви ТОВ «ТЛК «Арктика» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, порушує права та законні інтереси апелянта, інших сторін по справі, а тому підлягає скасуванню.

Так, у апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає, що жодного стосунку до оголошень про продаж спірного майна немає, їх не розміщував та жодних дій щодо реалізації спірного майна не здійснював, а накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» на законних підставах, є таким, що порушує його права та законні інтереси.

Апелянтом зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Однак, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача-1 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/24120/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2014 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.06.2014.

У судове засідання, призначене на 19.06.2014, представники відповідачів -2, -3, -4 та третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідачів -2, -3, -4 та третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів -2, -3, -4 та третіх осіб.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні 19.06.2014 проти її задоволення заперечував, просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 скасувати, у задоволенні заяви ТОВ «ТЛК «Арктика» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

28.03.2014 позивачем була подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на двохкімнатну квартиру № 550 загальною площею 92,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103657980000, розташовану за адресою: м. Київ, вул.. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум».

Заява обґрунтована тим, що відповідачі недобросовісно ставляться до виконання своїх зобов'язань, з огляду на що, на думку позивача, є обґрунтовані побоювання вважати, що ними може бути відчужено спірне майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» посилається на факти ухиляння відповідача-1 від виконання Інвестиційного договору № 247/F від 16.11.2005, яким передбачене набуття позивачем права власності на квартиру № 550, яка розташована в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, буд. 15-А.

В обґрунтування своєї заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» зазначає про наявність підстав вважати неможливим у майбутньому здійснення реєстрації права власності на спірне майно за іншою особою - у разі задоволення позову, оскільки останнє зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» із внесенням відомостей про номер квартири та її загальну площу відмінні від тих, що вказані в інвестиційному договорі № 247/F від 16.11.2005, а також вказує на те, що позивачу стали відомі обставини, які дозволяють зробити достатньо обґрунтоване припущення про можливість подальшого відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» квартири № 550 загальною площею 92,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, що є предметом спору у даній справі.

Як свідчать матеріали справи, позивач посилається на додаткові обставини, які посилюють його побоювання щодо можливості подальшого відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост-Преміум» спірного майна, що підтверджується доданими документами - фотокопіями оголошень про продаж квартир у спірному будинку, параметри яких (площа, поверх, кількість кімнат) співпадають з параметрами квартири 550, а одним із контактних номерів телефону продавця вказано номер телефону відповідача-4, що зазначений у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача-4 та роздрукованим витягом з публікації в мережі Інтернет.

Водночас, позивач наголошує на тому, що з інформаційної довідки № 15042676 від 20.12.2013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що відповідачем-4 здійснено відчуження квартир по вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А у місті Києві, що є предметом спору в іншій аналогічній справі № 910/23747/13, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

Крім того, позивач стверджує, що йому стало відомо, що 17.06.2013 Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» відчужило спірне майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» згідно договір купівлі-продажу майнових прав № 2 від 17.06.2013.

Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що у випадку прийняття рішення господарського суду про задоволення вимог позивача, його фактичне виконання, проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно буде неможливим, що є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, які співвідносяться з предметом позову, враховуючи вимоги чинного законодавства стосовно розумності та адекватності заходів забезпечення позову конкретним обставинам.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Згідно приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Пунктами 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач вказує на тривале невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, значних їх розмір та ухилення від них, що змусило позивача звертатись до суду за захистом своїх прав з даним позовом.

Таким чином слід зазначити, що побоювання позивача щодо можливого подальшого відчуження спірного майна, зокрема квартири № 550, яка знаходиться у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, буд.15-А - такими, що мають під собою обґрунтовані підстави.

Позов, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Предметом позову у даній справі є визнання за позивачем права власності на квартиру № 550, яка знаходиться у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, буд. 15-А.

Водночас, колегією суддів встановлено, що на даний час спірний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» на праві власності, а тому суд приходить до висновку про можливість вчинення останнім дій, спрямованих на подальше відчуження належної йому квартири № 550 загальною площею 92,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, що є предметом спору у даній справі.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву, на предмет захисту прав позивача, у повному обсязі.

Судом визнана наявність зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

Вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, накладення арешту на квартиру № 550, загальною площею 92,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103657980000, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А, на думку суду, не може призвести до припинення діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування вищезгаданого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналізуючи матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія вважає, що позивач обґрунтував належним чином необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру № 550, загальною площею 92,9 кв.м., в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті може утруднити виконання рішення суду, а обраний захід забезпечення позову є адекватним заявленому позивачем предмету спору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 910/24120/13 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 910/24120/13 залишити без змін.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 910/24120/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко