Справа № 369/356/14-ц

Провадження № 2/369/827/14

У Х В А Л А

іменем україни

16 січня 2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н. С. ,

при секретарі Сохань Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Легбанк» - Голуб К.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов накласти арешт на майно та грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборонити вчиняти будь-які дії стосовно майна, що належить ОСОБА_3 та знаходиться в іпотеці банку, у тому числі реєстрацію (прописку) будь-яких осіб у домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У судове засідання сторони не з'явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як визначено у ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивачем не зазначено майно відповідача, на яке необхідно накласти арешт, не надано даних щодо майна, яке належить відповідачу та його вартості.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому матеріали справи не містять доказів чи обґрунтування доводів представника позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення.

Клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому заява представника позивача Публічного акціонерного товариства «Легбанк» - Голуб К.С. про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151- 153, 293 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви представника позивача Публічного акціонерного товариства «Легбанк» - Голуб К.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Легбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику - Публічному акціонерному товариству «Легбанк».

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.С.Пінкевич

Суддя Н. С. Пінкевич