Справа № 2-1876/08 р.

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 грудня  2008 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді                Байбара Г.А.

при секретарі                           Бойко Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 «про стягнення заборгованості  за договором реструктуризації заборгованості та поточних платежів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість  за договором реструктуризації заборгованості - 1033,77 грн та поточних платежів за послуги з утримання будинку та при будинкової території - 84,35 грн., а також  сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на його користь.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Крона» здійснює утримання житлового фонду лівобережної частини  м. Дніпродзержинська з 01.02.2004 року, згідно договору № 03 від 27.01.2004 року з Управлінням житлово-комунального господарства м. Дніпродзержинська про передачу на утримання і ремонт житлових будинків і при будинкової території  лівобережної частини міста Дніпродзержинська. Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 755 від 22.12.2003 року, №578 від 31.08.2006 року затверджені граничні розміри вартості робіт, що входять до складу послуг з утримання житла і при будинкових територій.  Згідно зі ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою  Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 24.01.2006 р.) власники квартир, багатоквартирних будинків повинні оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені  договором або законом, утримувати приватизовані квартири (будинки) за свій рахунок. Також, вони зобов'язані вносити на відповідний рахунок  виконавця послуг з утримання житлових будинків та прибудинкової території оплату за обслуговування та ремонт будинку. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками приватизованої квартири АДРЕСА_1.  Однак з 01.09.2007 року по 01.07.2008 року відповідачі свої зобов'язання по оплаті послуг позивача не виконують, у зв'язку з чим утворилась  заборгованість з поточних платежів в сумі 84,35  грн.

14.09.2007 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір НОМЕР_1 «Про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги», яким відповідачі визнали існуючу заборгованість у сумі 1013,73 грн станом на 01.09.2007 р.

Згідно з пунктом І Договору про реструктуризацію боргу, щомісячній сплаті підлягала заборгованість у сумі 168,96 грн. без врахування поточних платежів. Платежі за договором не сплачувались, чим порушувались умови данного Договору. Пунктом 6 данного договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати нараховується пеня у розмірі 0,01 відсотка за кожний день прострочення, але не більш ніж 100 відсотків загальної суми боргу, яка складає за розрахунком 20,01 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить   розглядати  справу за його  відсутності на підставі наявних доказів. Не заперечує проти розгляду справи заочно.

Згідно  ч.2 ст.158, п.3 ч.1 ст.169  ЦПК України, суд розглядає  справу у відсутності позивача. 

Відповідачі  про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, відповідно    ч.8 ст.76 ЦПК України,  в судове засідання не з'явились, причину неявки  суду не повідомили.

Згідно ст.224 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд ухвалив розглянути справу заочно, у відсутності відповідача.

            Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає  задоволенню.

        В судовому засіданні встановлено, що  ТОВ «Крона» здійснює утримання житлового фонду лівобережної частини  м. Дніпродзержинська з 01.02.2004 року, згідно договору № 03 від 27.01.2004 року з Управлінням житлово-комунального господарства м. Дніпродзержинська про передачу на утримання і ремонт житлових будинків і при будинкової території  лівобережної частини міста Дніпродзержинська.

Згідно ст. 526, ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у строки встановлені у зобов'язанні.

Згідно зі ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, п.5 ч.2 ст.20 Закону України «Про  житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-4 та  Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затвердженими постановою  Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 24.01.2006 р.) власники квартир, багатоквартирних будинків повинні оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені  договором або законом, утримувати приватизовані квартири (будинки) за свій рахунок та вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.

            ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками приватизованої квартири АДРЕСА_1. Заборгованість відповідачів за договором реструктуризації станом на 01.09.2007 р. становить 1033,77 грн., за період з 01.09.2007 року по 01.07.2008 року заборгованість за поточними платежами становить 84,35 грн., що підтверджується доданим до позову розрахунком і перевірений судом.

Відповідачі не надали суду заперечень проти позову та будь-яких доказів на їх підтвердження,, тому суд вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором реструктуризації заборгованості та поточних платежів за послуги з утримання будинку та при будинкової території у розмірі 1118,12  грн.

Згідно ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.,  а також  судовий збір  в сумі 51 грн. на користь держави.

Керуючись  ст. ст. 8, 10, 11, 60,  88, 158 ч.2, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 «про стягнення заборгованості  за договором реструктуризації заборгованості та поточних платежів за послуги з утримання будинку та при будинкової території».

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» (м. Дніпродзержинськ, пр.50 років СРСР, 12 р/р 26000060011373 в КБ «Приватбанк»  МФО 305965, ЄДРПОУ 32401217) 1033,77 грн. заборгованості за договором реструктуризації;  84 грн. 35 коп. поточної  заборгованості за послуги утримання будинку та при будинкової  території, а всього - 1118,12 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» (м. Дніпродзержинськ, пр.50 років СРСР, 12 р/р 26002459170100 у ДОТ «Райффайзен банк Аваль»  МФО 305653, ЄДРПОУ 32401217)  30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави 51 гривню судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку, тобто заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його  проголошення, а апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  У цьому випадку  строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська                                                                                           Г.А. Байбара