Головуючий суду 1 інстанції - Юрченко І.М.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 432/8260/13-ц

Провадження № 22ц/782/2344/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Колегія суддів судової палаи у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - судді Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Веселові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганськ справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк »Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії АТ «Банк »Фананси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк »Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 09 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит»подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив, що 19 червня 2008 року та 25 червня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 були укладені кредитні договори, а з ОСОБА_3 укладені договори поруки. У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитними договрами,утворилась заборгованість. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитними договорами у сумі 71 714,04 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 717,14 гривень.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 09 квітня 2014 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №736-08-ПК від 19 червня 2008 року у сумі 13 330,15 гривень, яка складається з: строкової заборгованості про процентам - 3 246,64 гривень, строкової заборгованості по комісії - 3 675,00 гривень, пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії - 6 408,51 гривень, а за кредитним договором №776-08- ПК заборгованість у сумі - 28 455,25 гривень, яка складається з : строкової заборгованості по процентам - 7 484,87 гривень, строкової заборгованості по комісії - 9 450,00 гривень, пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії - 11 520,38 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 417,85 гривень, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Звернувшись з апеляційною скаргою, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким позов задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 717,14 гривень і за подання апеляційної скарги у сумі 358,57 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, просив її відхилити, рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що 19 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення №9 управління регіональної мережі Луганської філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №736-08-ПК про надання кредиту у розмірі 15 000,00 гривень. Отримані кошти позичальник зобов`язався повністю повернути до 17 червня 2011 року, сплатити проценти та комісійну винагороду банку за користування кредитом. 19 червня 2008 року між банком, позичальником та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №859/08, згідно якого поручитель зобов`язується перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.Відповідно до пункту 2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.Згідно пункту 3.3 кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 416,67 гривень та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованостіёякий є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до пункту 4.3 кредитного договору позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурами щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця згідно з графіком зниження розміру заборгованості. Пунктом 4.7 кредитного договору передбачено сплату позичальником комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів щомісячно в строк з 1 по 10 число кожного місяця у розмірі 262,50 гривень.Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. 25 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення №9 управління регіональної мережі Луганської філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №776-08-ПК про надання кредиту у розмірі 15 000,00 гривень. Отримані кошти позичальник зобов`язався повністю повернути до 24 червня 2011 року, сплатити проценти та комісійну винагороду банку за користування кредитом.25 червня 2011 року між банком, позичальником та ОСОБА_3було укладено договір поруки №874/08, згідно якого поручитель зобов`язується перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до пункту 2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.Згідно пункту 3.3 кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 416,67 гривень та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованостіёякий є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до пункту 4.3 кредитного договору позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурами щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця згідно з графіком зниження розміру заборгованості. Пунктом 4.7 кредитного договору передбачено сплату позичальником комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів щомісячно в строк з 1 по 10 число кожного місяця у розмірі 262,50 гривень.Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. З лютого 2009 року позичальник почав ухилятися від виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами. 17.08.2009 року Стахановським міським судом за позовом банку до відповідачів було ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено,внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_2та ОСОБА_3 заборгованість за кредитними договорами у сумі 29 961,90 гривень. 20.11.2009 року на вищевказане рішення було видано виконавчий лист, на підставі якого відділом державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження, в ході якого заборгованість за рішенням суду було погашено. Погашення заборгованості за рішенням суду відбувалось поступово,кредитні договори діяли на протязі всього часу погашення заборгованості. У зв`язку з тим, що під час розгляду судом зазначеної вище справи останній розрахунок проводився 09.07.2009 року і на протязі всього часу вищезазначені кредитні договори діяли і відповідно за їх умовами нараховувались відсотки та пеня від суми простроченої заборгованості, станом на 20.02.2013 року за кредитним договором №736-08-ПК утворилась заборгованість у сумі 13 330,15 гривень, яка складається з: строкової заборгованості про процентам - 3 246,64 гривень, строкової заборгованості по комісії - 3 675,00 гривень, пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії - 6 408,51 гривень, а за кредитним договором №776-08 ПК утворилась заборгованість у сумі - 58 383,89 гривень, яка складається з : строкової заборгованості про процентам - 7 484,87 гривень, строкової заборгованості по комісії - 9 450,00 гривень, пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії - 41 449,02 гривень. На день подання позову заборгованість не погашена, банк вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка утворилась після первісного розрахунку. 30.09.2009 року зборами Спостережної ради у зв`язку з приведенням внутрішніх положеннь банку відповідно до Закону України « Про акціонерні товариства» було змінено найменування банку з Відкритого акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит « на «Публічне акціонерне товариство «Бюнк «Фінанси та Кредит».

Спір судом вирішено на підставі ст.252,ч.3 ст.551,ст.ст.526,627,629 ЦК України, ч.1 ст.11, ч.ч.1,2 ст.18 Закону України « Про захист прав споживачів», при ухваленні рішення суд керувався постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»,рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року по справі №7-рп/2013, ст.ст.10,11,60,61,88,209,212-215,218,292,294 ЦПК України.

Задовольняючи частково позов, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3, як поручитель, не повинна відповідати за пред`явленими до неї вимогами, оскільки банком пропущено срок для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя, і, стягуючи з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами, суд зменшив суму пені, оскільки вона значно перевищує суму основного боргу.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Основною підставою застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України є перевищення розміру неустойки (пені) розміру збитків

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положеннями ст. 616 ЦК України передбачено право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Згідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 року істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Таким чином, зменшення судом розміру неустойки в разі її неспіврозмірності завданим збиткам полягає в оцінці наслідків порушення зобов'язання боржником і застосуванні принципу добросовісності.

При цьому розмір збитків позивача належним чином покривається як нарахованими відсотками, так і сумою комісії, нарахованої банківською установою.

Приймаючи остаточне рішення по справі в частині вимог про стягнення пені, апеляційний суд враховує те, що згідно ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання між сторонами по загальному правилу мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і вважає необхідним застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України в частині стягнення пені за кредитним договором №776-08-ПК від 25 червня 2008 року до суми у розмірі 16 934, 87 гривень, включивши до розміру пені заборгованість по відсоткам у сумі 7 484,87 гривень та комісіі у сумі 9 450,00 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з поручителя - відповідача ОСОБА_3, суд виходив з того, що згідно з договорами поруки, строк поруки визначений у три роки, який має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Відповідно до пункту 2.1 договорів поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

З пункту 6.2 договору поруки вбачається, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Згідно п.5.1 договорів поруки, порука припиняється із припиненням зобов`язання, що забезпечується нею, а також у разі, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не пред`явив вимоги до поручителя.

Як передбачають частині перша та третя статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати / ст.252 ЦК України/.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Колегія суддів вважає, що звернення банку до суду з позовом про стягнення заборгованості 13.07.2009 року, як зазначено судом, не можна вважати строком виконання зобов`язань, оскільки договорами поруки встановлено строк припинення поруки, а саме: після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня,передбаченого для виконання зобов`язань за кредитними договорами.

З п.3.2 кредитного договору №736-08-ПК вбачається, що днем настання строку виконання основного зобов`язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред`явлення кредитором вимоги до поручителя, є 17.06.2011 року, а припинення поруки відповідно до договору поруки №859/08 - 17.06.2014 року.

З кредитного договору №776-08-ПК пунктом 3.2 передбачено день настання строку виконання основного зобов`язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред`явлення кредитором вимоги до поручителя, є 24.06.2011 року, а припинення поруки відповідно до договору поруки №874/08 - 24.06.2014 року.

Як встановлено судом першої інстанції, АТ «Банк»Фінанси та Кредит» 13.07.2009 року звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитними договорами №736-08-ПК і №776-08-ПК ще до закінчення строку виконання зобов`язань. Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 17.08.2009 року з відповідачів солідарно стягнуто заборгованість за вказаними кредитними договорами у сумі 29 961,90 гривень, Рішення суду фактично було виконано боржниками 05.02.2013 року, виконавче провадження за вказаним рішенням суду закінчено наприкинці лютого 2013 ро / а.с.107-108/.

З даним позовом позивач звернувся до суду 05 березня 2013 року. Отже висновок суду про те, що вимога про стягнення заборгованості з поручителя задоволенню не підлягає, є помилковим.

З встановлених обставин та норм права, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позову з відповідача ОСОБА_3слід скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 470,00 гривень та при зверненні з апеляційною скаргою у сумі 236,00 гривень.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк »Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити частково.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 09 квітня 2014 року - змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк »Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії АТ «Банк »Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Луганської філії заборгованість за кредитним договором №736-08-ПК від 19 червня 2008 року у сумі 13 330,15 гривень, яка складається з: заборгованость по процентам - 3 256,64 гривень, заборгованість по комісії- 3 675, гривень, пені - 6 408,51 гривень та за кредитним договором №776-08-ПК від 25 червня 2008 року у сумі 33 869,74 гривень ёяка складається з: заборгованість по процентам - 7 484,87 гривень, заборгованість по комісії - 9 450,00 гривень, пені - 16 934, 87 гривень. Усього стягнути 47 199 / сорок сім тисяч сто дев`яносто дев`ять/ гривень 89 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 470 / чотириста сімдесят/ гривень і за подання апеляційної скарги у сумі 236 /двісті тридцять шість/ гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді