Справа № 2-1949\11

2\638\294\14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Штих Т.В.

за участю секретаря - Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в м. Харкові цивільну справу за позовом ВАТ "Харківський науково - дослідний та проектно- конструкторський інститут "Енергопроект" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству внаслідок незаконного звільнення працівника, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2010 року ВАТ "Харківський науково - дослідний та проектно- конструкторський інститут "Енергопроект" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем у зв'язку з оплатою позивачем незаконно звільненому працівнику ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат на загальну суму 97 778, 04 грн.

Справа передана на розгляд судді Штих Т.В. 25 лютого 2014 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ОСОБА_2 займав посаду технічного директора - першого заступника директора ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект".

Згідно п. 1 наказу № 335/к від 06.11.2008 року ОСОБА_2 звільнено з посади за п.1.ст.41 КЗпП України з 06.11.2008 року. Наказ про звільнення був підписаний відповідачем.

ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект", третя особа ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

29 січня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва виніс рішення по справі № 2-838-1/09 за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект", третя особа ОСОБА_1, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, а саме: визнано незаконним звільнення ОСОБА_2, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 704 грн. 00 коп., 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на користь держави судовий збір у розмірі 954, 04 грн., витрати з інформаційно - технічного розгляду справи у сумі 120,00 грн.

Судом було встановлено незаконність звільнення ОСОБА_2, яке відбулось з вини відповідача та за підписаним ним особисто наказом про звільнення.

На виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2010 року позивач сплатив ОСОБА_2 присуджений судом середній заробіток за час вимушеного прогулу та інші виплати.

Відповідно до ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону.

Пленум Верховного Суду України у п. 33 Постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 р.) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Представник позивача Шеховцова В.С. в судове засідання з'явилася, від позову не відмовилася, наполягала на задоволенні позову, у разі неявки відповідача просила ухвалити заочне рішення.

Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із отриманою травмою.

У відповідністю з ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 статті 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують поважність причини неявки у судове засідання, повідомлені відповідачем причини визнаються судом неповажними.

Враховуючи вищезазначене та думку представника позивача, суд вважає за можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами, яким задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект", третя особа ОСОБА_1 позов задоволено частково, визнано незаконним звільнення ОСОБА_2, скасовано наказ про звільнення ОСОБА_2, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 704 грн. 00 коп., 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на користь держави судовий збір у розмірі 954, 04 грн., витрати з інформаційно - технічного розгляду справи у сумі 120,00 грн.

В якості третьої особи по справі був залучений керівник ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" ОСОБА_1, який видав незаконний наказ про звільнення ОСОБА_2

Відповідно до бухгалтерських даних ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2010 року по справі № 2-86-1-2010 ОСОБА_2 у лютому 2010 року нараховано 96 704, 00 грн.

У відповідності з п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Згідно статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Незаконний наказ № 335/к від 06.11.2008 року про звільнення ОСОБА_2 був виданий відповідачем, який займав посаду керівника ВАТ "Харківський НДПКІ", тому саме на нього покладається відповідальність, передбачена п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України.

Оскільки ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2010 року здійснив виплату незаконно звільненому працівникові ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 96 704 грн. 00 коп., відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут "Енергопроект".

Стосовно стягнення з відповідача грошових сум, пов'язаних із оплатою судових витрат на користь держави суд зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду належних доказів, що підтверджують оплату судових витрат на користь держави.

Крім того, нормами статті 237 КЗпП України не передбачено відшкодування судових витрат службовою особою, винною в незаконному звільненні працівника.

Таким чином, суд вважає, що позивач, заявляючи позов про відшкодування шкоди, безпідставно включив суму понесених судових витрат. У зв'язку з цим, правові підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 61, ч. 4 ст. 169, 209, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити - частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково - дослідний та проектно- конструкторський інститут "Енергопроект" 96 704 (дев'яносто шість тисяч сімсот чотири) грн., 00 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству у зв'язку з виплатами незаконно звільненому працівникові.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково - дослідний та проектно- конструкторський інститут "Енергопроект" судовий збір в розмірі 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Головуючий суддя: