АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1631/143/12
Номер провадження 22-ц/786/1894/14
Головуючий у 1-й інстанції Рябченко В. В.
Доповідач Кривчун Т. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді : Кривчун Т.О.
Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
при секретарі: Філоненко О.В.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 05 травня 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права користування квартирою, усунення перешкод в користуванні квартирою, стягнення судових витрат.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 05 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права користування квартирою, усунення перешкод в користуванні квартирою, стягнення судових витрат, відмовлено.
Вказане рішення оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду ґрунтується лише на поясненнях відповідачки про те, що вона звільнила квартиру, передала йому всі документи на неї, переїхала на постійне проживання до гуртожитку в с. Яреськи та не чинить йому ніяких перешкод у користуванні квартирою.
Зазначає, що перешкоди у користуванні квартирою існують і зараз, хоча у рішенні суду помилково вказано, що він не заперечував того, що таких перешкод на даний час не існує.
Вважає, що довідка Яреськівської сільської ради №730 від 03.04.2014р. про постійне проживання ОСОБА_3 у гуртожитку не встановлює факт відсутності перешкод у користуванні спірним майном.
У судовому засіданні позивач та його представник доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримали та прохали її задовольнити.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення позивача та його представника, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 05.11.1994 року уклали шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області 05.11.1994 року зроблено запис за №40 (а.с.6).
У шлюбі в них народилася донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 10.01.2012 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного 08.09.2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 та зареєстрованого 08.09.2011 року в Державному реєстрі правочинів за №4626635, ОСОБА_3 купила у ОСОБА_6 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7-9).
Згідно Витягу про державну реєстрацію прав ПП «Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор», право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_3.(а.с.10).
У відповідності до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 18.09.2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсною розписки при укладенні договору купівлі-продажу квартири та визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, яке набрало законної сили, позов задоволено частково.
Визнано двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.79-82).
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справа апеляційного суду Полтавської області від 14.11.2013 року, рішення Шишацького районного суду від 18.09.2013 року було скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с.83-87).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2014 року, було задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1, рішення апеляційного суду Полтавської області від 14.11.2013 року скасовано, рішення Шишацького районного суду від 18.09.2013 року залишено в силі (а.с.165-168).
Зазначеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено, що спірна квартира була придбана сторонами в період шлюбу за взаємною згодою та за спільні кошти, сторони між собою дійшли усної згоди провести державну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_3, а внаслідок трудових та грошових затрат позивача ОСОБА_1, спірна квартира істотно збільшилася у своїй вартості, на підставі чого місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя відповідно до ст.62 СК України.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив із відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ним права користування вказаною квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою, оскільки він, як співвласник вказаної квартири, у відповідності до рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 18.09.2013 року та згідно ст.317 ЦК України, має право на володіння, користування та розпоряджання своїм майном; а також відсутності перешкод у користуванні квартирою, оскільки після отримання ухвали ВССУ від 12.02.2014 р. ОСОБА_3 звільнила квартиру, повернула ОСОБА_1 документи на квартиру та переїхала на постійне проживання у гуртожиток до с. Яреськи.
Колегія суддів вважає, що такий висновок місцевого суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 311 Цивільного кодексу України встановлено, що житло фізичної особи є недоторканним. Фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом.
Відповідно до ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду ґрунтується лише на поясненнях відповідачки, спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, документами, що містяться у відмовних матеріалах Шишацького РВВС №295 та №365 за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по факту незаконного проникнення до житла, пошкодження майна, зникнення коштів та прийнятими за наслідками проведених перевірок по вказаним заявам постанов про відмову в порушенні кримінальної справи; Довідкою Шишацької сільської ради від 03.04.2014 року №730, згідно якої ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2; Довідкою Шишацького районного центру зайнятості від 31.03.2014 року за №322, в якій зазначено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку як безробітна та проживає (зареєстрована) за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.116, 117, 129, 130,131-133).
Доводи про те, що, ОСОБА_3 чинить ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.
Твердження про те, що довідка Яреськівської сільської ради №730 від 03.04.2014р. про постійне проживання ОСОБА_3 у гуртожитку не встановлює факт відсутності перешкод у користуванні спірним майном, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні квартирою, ОСОБА_1 не надано, а поданий у судовому засіданні Акт обстеження від 11.05.2014 року не може бути визнаний достатнім та належним доказом, який неспростовно підтверджує факт створення позивачу перешкод у користуванні майном саме зі сторони відповідача. Окрім того, даний Акт було складено уже після винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на наведене підстав для скасування рішення місцевого суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
За змістом статті 308ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - відхилити.
Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 05 травня 2014 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун
СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця
/підпис/ Л.І. Пилипчук
ЗГІДНО:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Т.О. Кривчун