Справа № 367/3805/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.
Провадження № 22-ц/780/3934/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.
Категорія 1 18.06.2014
РІШЕННЯ
Іменем України
18 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Суханової Є.Л., Кулішенка Ю,М.,
при секретарі: Химинець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Коцюбинської селищної ради Київської області на заочне рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 31 липня 2013 року у справі за позовом прокурора міста Ірпеня в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство" про визнання недійсними рішення, державних актів на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року прокурор міста Ірпеня в інтересах держави звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 25 грудня 2008 року № 2165/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, із кадастровим номером 3210946200:01:043:0014 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. Передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка перебуває за межами сел. Коцюбинське. Коцюбинською селищною радою передано земельну ділянку у приватну власність за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство», оскільки вказану земельну ділянку було надано у користування Святошинському лісопарковому господарству на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 20 червня 1956 №673 без виключення її з Держлісфонду України та згідно з картографічними матеріалами лісовпорядкування обліковуються як квартали Святошинського та Київського лісництв. Зазначену земельну ділянку в приватну власність відповідача було передано без її вилучення з користування КП «Святошинське лісопаркове господарство», тобто без відома держави в особі уповноваженого органу та постійного землекористувача. В подальшому ОСОБА_2 провела відчуження зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 8 грудня 2010 року №1205, на підставі чого, ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №369558. Позивач вважає, що укладений між відповідачами договір купівлі - продажу на підставі ст. 228 ЦК України є нікчемним правочином, оскільки порушує публічний порядок, а тому не потребує визнання його недійсним. При цьому, нікчемність цього договору є правовою підставою для визнання недійсним державного акту, виданого на ім`я ОСОБА_3 У зв'язку з цим просив визнати недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року №2165/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_2; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію; визнати право власності держави на земельну ділянку площею 0,15 га за вказаною адресою; судові витрати покласти на відповідачів.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2013 року позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року №2165/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», визнано недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Визнано недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та скасовано державну реєстрацію даного державного акту. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2013 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2013 року скасовано в частині визнання недійсним виданого ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року рішення апеляційного суду Київської області від 19 грудня 2014 року в частині вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_3 скасовано, справу в цій частині позовних вимог передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У апеляційній скарзі Коцюбинська селищна рада Київської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення сільська рада діяла в межах законодавства та розпоряджалася землями територіальної громади, межі яких були визначені згідно затвердженого техніко-економічного обґрунтування розвитку селища Коцюбинське. Також зазначила, що судом не враховано, що сплив строк позовної давності звернення прокурора з зазначеним позовом та не взято до уваги, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, а договір купівлі-продажу чинним.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що договір купівлі-продажу не відповідає вимогам закону, оскільки рішення ради, на підставі якого видано державний акт на земельну ділянку ОСОБА_2, визнається недійсним.
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2165/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га . На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано Державний акт серії ЯЖ № 903254 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га із кадастровим номером 3210946200:01:043:0014 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.
Також встановлено, що ОСОБА_2 провела відчуження спірної земельної ділянки ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 8 грудня 2010 року №1205, на підставі чого, ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №369558.
При задоволенні позову в цій частині суд залишив поза увагою підстави позову прокурора, який обґрунтовував вимоги тим, що укладений між відповідачами договір купівлі-пролажу спірної ділянки є нікчемним згідно положень ст. 228 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок, і не потребує визнання його недійсним. Саме у зв'язку з нікчемністю договору прокурор вважав, що державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_3 необхідно визнати недійсним.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість посилань прокурора на нікчемність договору купівлі-продажу від 08.12.2010 року, оскільки прокурор не надав доказів, що даний правочин порушує публічний порядок.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2013 року позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року №2165/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», визнано недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно лише у разі, коли майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, або було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, або вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто при вирішенні даного спору в частині визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції мав виходити з того, що питання про захист права власника у випадку відчуження його майна за плату особою, яка не мала на це права, вирішуються шляхом пред'явлення власником віндикаційного позову до набувача про витребування майна з чужого незаконного володіння.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 виданого ОСОБА_3 та скасування державної реєстрацію даного державного акту.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №369558 ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області задовольнити частково.
Заочне рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 31 липня 2013 року в частині визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №369558 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді: