11-кп/775/150/2014(м)
266/375/14-к
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Преснякової А.А., Кір'якова П.І.
при секретарі Уханській О.А.
за участю прокурора Максименко Н.Г.
обвинуваченої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні 27 травня 2014 року в місті Маріуполі апеляційну скаргу прокурора на вирок Приморського районного суду міста Маріуполя від 17 лютого 2014 року
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Приморського районного суду міста Маріуполя від 17 лютого 2014 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка міста Маріуполя Донецької області, громадянка
України, не працююча, раніше судима 30 грудня 2013 року
Жовтневим районним судом міста Маріуполя за частиною 1
185 КК України до покарання у виді штрафу розміром 850
гривень на користь держави, проживаюча у будинку АДРЕСА_1
засуджена за частиною 1 статті 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
З обвинуваченої ОСОБА_1 на користь Маріупольського МУ НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області стягнуті витрати за проведення судової експертизи у розмірі 195 гривень 60 копійок.
Вказаним вироком суду обвинувачена ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона наприкінці листопада 2013 року, знаходячись на березі річки Кальчик в районі вулиці Карпинського Жовтневого району міста Маріуполя, з метою придбання наркотичних засобів без мети збуту незаконно придбала листя рослин коноплі, які помістила в поліетиленовий пакет та перенесла до будинку АДРЕСА_2, де їх висушила, після чого шляхом перетирання і подрібнення виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб канібас, який стала незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.
14 січня 2014 року о 19 годині 40 хвилин біля пам'ятника «Адмірал Лунін» по проспекту Луніна Приморського району міста Маріуполя обвинувачена ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення. В ході особистого огляду у обвинуваченої ОСОБА_1 з правої кишені куртки був вилучений паперовий згорток з речовиною рослинного походження і є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 10,2 грами, що у перерахунку на суху речовину
Головуючий у суді 1 інстанції Курбанова Н.М.
Категорія ст. 309 ч.1 КК України Доповідач Меленчук В.С.
Єдиний унікальний № 266/375/14-к
Провадження № 11кп/775/150м/14
становить 9,1 грам, який помістила в поліетиленовий пакет та перенесла до будинку АДРЕСА_2.
Прокурор, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушенняч, правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за кримінальним законом та доведеність її вини, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції з постановленням нового вироку.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор зазначив, що обвинувачена раніше засуджувалася, а при призначенні кримінального покарання за новий злочин судом першої інстанції не застосовані положення статті 71 КК України, тому просить призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання за частиною 1 статті 309 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 гривень і на підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 грудня 2013 року за частиною 1 статті 185 КК України, яким обвинувачена ОСОБА_1 засуджена до штрафу у сумі 850 гривень з остаточним призначенням їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000 гривень.
Крім того, судові витрати за проведення експертизи в сумі 195 гривень 60 копійок стягнути на користь держави, а не експертної установи.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про часткове, в частині стягнення судових витрат, підтримку апеляційних вимог про скасування вироку суду першої інстанції з постановленням нового, пояснення і останнє слово обвинуваченої, яка не заперечувала проти доводів прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема, з вироку Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 грудня 2013 року, обвинувачена ОСОБА_1 була засуджена за частиною 1 статті 185 КК України до покарання у виді штрафу на користь держави у сумі 850 гривень.
За вироком Приморського районного суду міста Маріуполя від 17 лютого 2014 року вона ж засуджена за частиною 1 статті 309 КК України до штрафу у сумі 850 гривень.
В ході апеляційного розгляду кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_1 надала квитанції про сплату штрафів за обома вироками.
Отже, виходячи з вказаного, розгляд апеляційних вимог прокурора в цій частини втратив потребу.
Що стосується апеляційних тверджень прокурора про неправильний розподіл першої інстанції витрат на проведення експертизи, то вони заслуговують на увагу.
Так, відповідно до положень частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати.
Як вбачається з довідки експертної установи, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, вартість проведеної судової хімічної експертизи становить 195 гривень 60 копійок.
Натомість, вирішуючи питання стягнення вартості проведеної по кримінальному провадженню експертизи, суд першої інстанції стягнув на користь експертної установи, що відповідно до положень вказаної норми кримінального процесуального закону, є помилковим рішенням.
Виходячи з наведеного та, з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 408 КПК України, вирок суду підлягає зміні, а не скасуванню.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
З А С У Д И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Приморського районного суду міста Маріуполя від 17 лютого 2014 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат змінити, стягнувши їх з неї у сумі 195 гривень 60 копійок на користь держави.
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня його проголошення.
С У Д Д І :
А.А. Преснякова В.С. Меленчук П.І. Кір'яков