11-сс/775/67/2014(м)
263/4049/14-к
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі :
головуючого Меленчука В.С.
суддів Преснякової А.А., Рибака В.Й..
при секретарі Ушаковій О.В.
за участю прокурора Балджи О.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні 13 травня 2014 року в місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26 квітня 2014 року по кримінальному провадженню №12014050770001532
В С Т А Н О В И Л А :
Слідчий слідчого відділення Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління ГМВС України в Донецькій області за згодою прокурора прокуратури Жовтневого району міста Маріуполя 26 квітня 2014 року звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя з клопотанням про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.
За змістом клопотанням слідчого та ухвали слідчого судді, 25 квітня 2014 року о 21 годині 45 хвилин на блокпосту по Володарському шосе Жовтневого району міста Маріуполя, біля заправної станції був затриманий автомобіль «DAEWOO LANOS TF 696» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, поруч з яким в якості пасажира знаходився підозрюваний ОСОБА_2, а в салоні автомобілю та його вантажнику була знайдена зброя та боєприпаси до неї.
На думку слідчого та слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_2, діючи спільно, групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволене, а щодо підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 20 днів.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини, і виходячи з їх інтересів, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою виходив з того, що підозрюваний ОСОБА_2 є мешканцем іншої місцевості, тобто міста Донецька, з дружиною розлучений, в місті Маріуполі стійких соціальних зв'язків не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покарання за яке санкцією частини 1 статті 263 КК України є від 3 до 7 років позбавлення волі.
Крім того, слідчий суддя погодився з доводами слідчого, викладеними у клопотанні, що підозрюваний ОСОБА_2 на випадок не застосування запобіжного заходу зможе переховуватися від слідчих органів або суду, перешкоджати слідству та продовжити злочинну діяльність.
Захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали слідчого судді з постановкою нової ухвали, якою застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, захисник ОСОБА_1 послався на незаконність судового рішення, яке, за його думкою, ухвалене з порушеннями норм кримінального процесуального закону.
Так, в апеляційній скарзі він посилається на те, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, послався на не перевірені, а, отже, недопустимі докази, не підтверджені будь-якими даними чи відомостями, які достовірно вказували б на вчинення кримінального правопорушення, а підстави для застосування запобіжного заходу, на які він послався в ухвалі, є лише припущеннями.
Заслухавши доповідача, думку захисника про незаконність і необґрунтованість судового рішення з проханням його скасувати, міркування прокурора про безпідставність апеляційних вимог захисника та законність постанови слідчого судді, перевіривши матеріалі судового кримінального провадження і, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення по кримінальному провадженню, незаконно впливати на сторін кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню, вчининити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК.
За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік і стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з подання слідчого, а надалі і в ухвалі слідчого судді, після посилання на докази, які надані стороною обвинувачення, виклали в обґрунтування підстав для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 та наявності ризиків те, що ОСОБА_2 не працює, не має постійного джерела прибутку, реєстрації в місті Маріуполі, усвідомлення тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити нове правопорушення,
перешкоджати, незаконно впливати на свідків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
При цьому, слідчий та слідчий суддя послалися на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання ризикам, які на їх думку маються.
Проте, як слідчий, так і слідчий суддя в обґрунтування клопотання та ухвали для застосування виключного запобіжного заходу, послалися на положення статей 177,178 КПК України з викладанням їх змісту. Однак, мотивуючи свої рішення, ні слідчий, ні слідчий суддя не виклали у своїх процесуальних документах жодних доводів, міркувань та суджень в обґрунтування висновків, до яких вони дійшли.
Слідчий суддя, розглядаючи по суті клопотання слідчого, послався на докази, однак, не звернув уваги на їх отримання з порушенням порядку, встановленого нормами кримінального процесуального закону.
Так, з клопотання слідчого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 був затриманий на блокпосту 25 квітня 2014 року, однак, протокол затримання складений 26 квітня 2014 року з 14 години 09 хвилини без зазначення конкретних підстав для затримання, що свідчить про порушення положень параграфу 2 глави 18 кримінального процесуального закону.
З протоколу огляду місця події вбачається, що воно було оглянуто у відсутність підозрюваного ОСОБА_2
Без участі підозрюваного ОСОБА_2 був проведений і обшук автомобіля, до того ж на наступний день, тобто 26 квітня 2014 року.
Вище зазначені обставини, свідчать і про порушення норм кримінального процесуального закону, які містяться у главі 15 та права підозрюваного на захист.
Не звернув уваги слідчий суддя і на те, що підозрюваний ОСОБА_2 пересувався на автомобілі на пасажирському місці, а за кермом знаходився ОСОБА_3
В ході апеляційного розгляду та перевірки матеріалів, наданих слідчому судді та апеляційній інстанції були встановлені і інші порушення кримінального процесуального закону, які усувають підстави для підозри.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність судового рішення, прийнятого слідчим суддею суду першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконна.
Обговорюючи апеляційні вимоги захисника про скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення з прийняттям нового судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище обставини, які вказують на порушення органом досудового розслідування положень кримінального процесуального закону та відсутність підстав для підозри, на думку колегії суддів, запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_2 не може бути обраний, у зв'язку з чим у задоволені клопотання слідчого має бути відмовлено.
Крім того, приймаючи таке рішення, колегія суддів виходить також з того, що, а ні слідчим, а ні прокурором в обґрунтування клопотання не надано достатньо переконливих даних і відомостей, які давали б підстави для підозри та застосування запобіжних заходів.
Підстави, які зазначені у клопотанні, будь-якими даними чи доказами не підтверджені, клопотання належним чином не мотивовано, і, на думку колегії суддів є лише припущеннями.
Керуючись статтями 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 26 квітня 2014 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.
Прийняти нову увалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського міського ГУМВС України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою відмовити.
Затриманого ОСОБА_2 звільнити з Маріупольського слідчого ізолятору негайно.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І :
А.А. Преснякова В.С.Меленчук В.Й. Рибак