11-кп/775/154/2014(м)

238/3013/13-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого Меленчука В.С.

суддів Преснякової А.А., Кір'якова П.І.

при секретарі Уханській О.А.

за участю прокурора Осипова Д.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3,ОСОБА_4

законних представників обвинувачених ОСОБА_5,ОСОБА_6

спеціаліста у справах дітей Калкутіна Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні 29 квітня 2014 року в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 11 лютого 2014 року

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Новоазовського районного суду Донецької області від 11 лютого 2014 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Саханка Новоазовського району Донецької області, громадянин України, учень 10 класу Саханської ЗШ, не працюючий, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

засуджений за частиною 1 статті 185 КК України без застосування кримінального покарання.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, учень Саханської ЗШ, не працюючий, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2

засуджений за частиною 1 статті 185 КК України без застосування кримінального покарання.

Вказаним вироком суду обвинувачений ОСОБА_3, будучи неповнолітнім, 8 жовтня 2013 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, з метою крадіжки чужого майна, знаходячись у приміщенні крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_3 таємно викрав гроші у сумі 600 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_8 та товарно-матеріальні цінності, які належать потерпілій ОСОБА_9 на загальну суму 588 гривень 30 копійок, після чого з місця злочину зник.

Головуючий у суді 1 інстанції Бєльченко Л.А.

Категорія 185 ч. 1КК України Доповідач Меленчук В.С.

Обвинувачений ОСОБА_4, будучи неповнолітнім, 8 жовтня 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, з метою таємної крадіжки чужого майна, виступаючи пособником ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9, шляхом підтримування віконної стулки крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_3», усував перешкоди при вчинені крадіжки обвинуваченим ОСОБА_3 та допомагав останньому витягти через вікно викрадене майно. Внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 з крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_3», за вказаною вище адресою було таємно викрадено майно, належне потерпілій ОСОБА_9 на загальну суму 588 гривень 30 копійок.

Прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, правильність кваліфікації дій обвинувачених за кримінальним законом та доведеність їх вини, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну вироку суду першої інстанції і просить в мотивувальній частині вироку зазначити щире каяття обвинувачених, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці як обставини, що пом'якшують покарання.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу прокурор вказує, що вирок суду підлягає зміні внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, висловлене у не застосуванні закону, який підлягає застосуванню.

Так, судом першої інстанції при постановлені вироку та призначені покарання обвинуваченим не були зазначені обставини, які пом'якшують їх покарання.

Також, просить виключити з вироку посилання суду на те, що покарання у вигляді позбавлення волі не може бути застосовано до обвинувачених, оскільки вони вперше скоїли злочин невеликої тяжкості.

Крім того, зауважує на те, що покарання у вигляді позбавлення волі не може бути застосовано до обвинувачених, оскільки воно є занадто суворим та не відповідає загальним засадам призначення покарання, встановлених статтею 65 КК України, через його невідповідність ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, особам винних та обставинам, які пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про підтримку апеляційних вимог і необхідності зміни вироку суду першої інстанції, пояснення і останні слова обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пояснення законних представників, думку захисників, спеціаліста у справах дітей райдержадміністрації, які не заперечували проти апеляційних доводів прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 65 КК України, суд, призначаючи винній особі покарання між інших обставин, повинен враховувати обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

За змістом положень частини 3 статті 374 КПК України, яка передбачає вимоги до змісту мотивувальної частини, остання між інших обставин повинна також утримувати у собі зазначення обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, як обставини, що пом'якшують покарання не враховані.

Отже, апеляційні твердження прокурора в цій частині є законними, обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу.

На думку колегії суддів є правильними і твердження прокурора про відсутність необхідності призначення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 міри кримінального покарання у виді позбавлення волі з урахуванням загальних засад призначення покарання, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особи обвинувачених, обставин, які пом'якшують покарання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги прокурора підлягають задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні.

З урахуванням змісту апеляційної скарги прокурора іші питання колегією суддів не розглядалися і не вирішувалися.

Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 11 лютого 2014 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про неможливість призначення покарання щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 міри покарання у виді позбавлення волі, оскільки вони вперше вчинили злочин невеликої тяжкості.

Внести до мотивувальної частини вироку мотиви незастосування до обвинувачених кримінального покарання у виді позбавлення волі, оскільки злочин вчинили вперше, у неповнолітньому віці, вину свою визнали повністю, відшкодували завдану потерпілим завдану шкоду, щиро покаялися у вчиненому, що буде відповідно до положень статті 65 КК України відповідати загальним засадам призначення покарання й буде достатнім і необхідним для їх виправлення та попередження нових злочинів.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І :

А.А. Преснякова В.С. Меленчук П.І. Кір'яков