справа № 619/2900/13-к

провадження 1-кп/619/28/14

ВИРОК

іменем України

23 червня 2014 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі:головуючого суддіЯкименко Л.О.

за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

прокурорівБондаренка М.А., Бухан В.Г.

потерпілих представників потерпілих представника цивільного відповідача захисників обвинуваченого обвинуваченогоОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013220140000406 від 29.03.2013 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мерефа Харківської області, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 року приблизно о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_16, керуючи автобусом «Богдан» р.н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Леніна в с. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, з боку с. Пересічне у напрямку м. Харкова, біля будинку № 20, виїхав на смугу, призначену для руху у протилежному напрямку, де допустив зіткнення з автобусом «Мерседес-Спринтер» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія -власника ОСОБА_17, який рухався назустріч.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події були травмовані три пасажири автобуса «Мерседес-Спринтер»:

- ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4, якому згідно висновку судово-медичної експертизи № 130\13 від 26.04.2013 року, спричинені тілесні ушкодження у вигляді-несумісної з життям поєднаної тупої травми тіла, від якої він помер на місці події;

- ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, якому згідно висновку судово-медичної експертизи № 65 від 23.04.2013 року, спричинені тілесні ушкодження у вигляді - важкої відчиненої черепно-мозкової та щелепно-лицевої травми з ускладненням - травматичного шоку, від яких він помер у кареті швидкої медичної допомоги по дорозі у лікарню;

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, якому згідно висновку судово-медичної експертизи № 497-А13 від 23.04.2013 року, заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді - закритої травми живота з розривом печінки, частковим розривом жовчного міхура, розривами селезінки та внутрішньочеревною кровотечею.

Своїми діями ОСОБА_16 грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002 року, згідно якого:

п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_16 виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом, не вірно вибрав швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього полотна, не впорався з керуванням та виїхав на смугу, призначену для руху у протилежному напрямку, де скоїв зіткнення з зустрічним автобусом « Мерседес-Спринтер».

Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_16, згідно висновку авто-технічної експертизи № 290/13 від 27.05.2013 року, перебувають у прямому причинному зв'язку з подіями та наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково і пояснив, що 29.03.2013 року в 12 год. 30 хв. він вийшов на роботу, механік оглянув автобус і він виїхав на лінію. Їхав зі швидкістю 40-45 кмгод. Попереду їхав автомобіль «Ніссан», а автобуса «Мерседес» не бачив. Він об'їжджав на дорозі ями, що потім трапилося він не зрозумів. Вважає, що не виїжджав на зустрічну полосу руху. Автобус «Мерседес» побачив уже при ударі. Вину визнає частково, т.я. водій автобуса «Мерседес» перевищив швидкість, їхав мабуть 90 кмгод., а визнає вину в тому, що трапилася ДТП. В його автомобілі ніхто не постраждав. Він надавав допомогу пасажирам з автобуса «Мерседес».

Суд вважає, що крім часткового визнання своєї вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_16 підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що 29 березня 2013 року їй повідомили, що в с. Солоницівка Дергачівського району Харківської області трапилося ДТП і її син ОСОБА_19 загинув.

Аналогічними показаннями потерпілого ОСОБА_6

Показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що 26 березня 2013 року його син замовив квиток на автобус на 29 березня 2013 року, т.я. він був студентом 3 курсу. Перевізник запевняв, що він застрахований, але як вияснилось потім, автобус «Мерседес» не обладнаний належним чином, ліцензії не мав. В результаті ДТП ІНФОРМАЦІЯ_7 року загинув його син ОСОБА_18

Аналогічними показаннями потерпілої ОСОБА_8

Показаннями потерпілого ОСОБА_9 про те, що 29.03.2013 року він купив квиток на автобус під керуванням водія ОСОБА_17. Автобус, у якому їхав потерпілий, рухався з великою швидкістю, виляв по дорозі. Моменту удару він не бачив. Автобус «Мерседес» практично розколовся навпіл, перевернувся направо, було багато крові, шум, галас. Він виходив останнім з автобуса, так як на ньому був померлий і він не міг вийти. Автобус «Мерседес» поставили на колеса. Він попросив у водія ОСОБА_17 допомоги, на що той відповів, що йому не до нього. Він відчув, що в нього в середині тіла щось не так. ОСОБА_17 до нього не підійшов і не допоміг. Його відправили до лікарні, де він довгий час лікувався, переніс оперативне втручання. В результаті ДТП став інвалідом.

Показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що 29.03.2013 року вона їхала в маршрутці «Мерседес». Автобус «Богдан» виїхав їм назустріч і врізався в їх автобус. Автобус перевернувся, впав на правий бік. Вона покинула автобус одною із перших, намагалася достати з автобуса ОСОБА_18, але дістала ОСОБА_6. Зіткнення сталося на їхній смузі руху. Вона побачила передню частину автобусу «Богдан», він їхав прямо на них. Водій автобуса «Богдан» намагався допомогти всім постраждалим. Їй ніхто не допомагав. У неї були проблеми зі спиною, але з заявою про визнання її потерпілою не зверталася.

Показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що 29.03.2013 року він повертався з м. Харків. В с. Солоницівка йому назустріч вискочив автобус «Богдан», він нічого не міг зробити. Автобус «Богдан» вдарив його автобус в праву сторону. Він їхав практично по обочині, побачив автобус «Богдан», який різко кинуло на його автобус, тобто автобус «Богдан» виїхав дуже різко. Він намагався уникнути зіткнення. Удар був на його полосі руху і прийшовся в середину його автобуса зліва. Він вважає, що у водія «Богдана» щось трапилось, можливо він вскочив в яму. Він надавав допомогу пасажирам, які були в крові. Швидкість його автобусу була 60 кмгод. В цей день погода була гарна, по його стороні дорога була рівна. Несправностей його автомобіль не мав. Автобус належить йому, рік тому його автобус був переобладнаний під перевозку пасажирів. Ліцензії у нього не було.

Показаннями свідка ОСОБА_21, який працює начальником Пісочинського ДЕП, про те, що він в своїй діяльності керується правилами та стандартами. Водії були належним чином шляхом попереджені про те, що там аварійно-небезпечна ділянка. Були встановлені відповідні знаки в лютому 2013 року.

Показаннями свідка ОСОБА_22 про те, що він з дружиною вирішили з'їздити своїм автомобілем на ринок Барабашова. Стан дороги був дуже поганий на м. Харків. Він побачив, що на нього рухається автобус зеленого кольору, в зв'язку з чим, він руль вивернув вправо. Він вважає, що водій автобуса мабуть об'їжджав велику яму і тому виїхав на зустрічну смугу дороги. Він швидко зупинився. Водій Гадяцької маршрутки уходив від удару. Зіткнення трапилося практично на обочині. Він перший підбіг до автобуса, була кров, плач. ДТП трапилося в другій половині дня. Водій маршрутки розбив ногами лобове скло. Деякі пасажири покидали автобус через лобове скло, а деякі через двері водія.

Показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що він працює головним інженером Пісочінського ДЕП і він виїжджав на місце ДТП в березні 2013 року. Мікроавтобус, який їхав по напрямку Суми, був перевернутий. Дорога була в ямах. Дану ділянку дороги обслуговує Пісочінське ДЕП. На цій ділянці дороги були виставлені про це знаки ще до ДТП.

Показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що 29.03.2013 року вона їхала з сестрою додому в м. Гадяч. Її сестра сиділа біля хлопця, що загинув. Швидкість автобуса, на якому вона їхала, була не велика. В с. Солоницівка вона бачила як зелений автобус виїхав їм на зустріч. Водій автобуса на якому вона їхала вирулював вправо, щоб уникнути зіткнення, але удар прийшовся в задню частину автобуса. Все це відбулося дуже швидко. Вона намагалася витягнути сестру з автобуса, т.я. у сестри був осколок скла у виску. У лікарні вони перебували, але в якості потерпілих не залучалися у справі.

Дослідженими в судовому засіданні даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 березня 2013 року на а.с. 4-5 том справи 1.

Дослідженою схемою дорожньо-транспортної пригоди від 29 березня 2013 року на а.с. 6 том справи 1.

Дослідженою ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця ДТП від 29.03.2013 року на а.с. 13-24 том справи 1.

Даними протоколу огляду транспортних засобів автомобіля «Мерседес» та автобуса «БАЗ» від 29 березня 2013 року на а.с. 7-8, 9-10 том справи 1.

Даними протоколу додаткового огляду місця події від й5 квітня 2013 року на а.с. 9 том справи 2.

Даними схеми додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 квітня 2013 року на а.с. 10 том справи 2.

Дослідженими даними висновку комплексної експертизи відео-, звукозапису, комп'ютерно-технічної та автотехнічної за № 2688\2689\2800 від 23 травня 2013 року на а.с. 12-26 том справи 2.

Даними висновку судової дорожньо-технічної експертизи № 3029 від 28 травня 2013 року про те, що стан дорожнього покриття не відповідає вимогам ДСТУ, однак ця невідповідність не знаходиться у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП на а.с. 33-37 том справи 2.

Даними висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 185\13 від 17 квітня 2013 року на а.с. 61-63 том справи 2.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17 травня 2013 року на а.с. 123-132 том справи 2.

Даними висновку судової авто-технічної експертизи № 3030 від 22 травня 2013 року про те, що переобладнання автомобіля «Мерседес» р.н. НОМЕР_2 не відповідає вимогам п.31.1 Правил дорожнього руху України на а.с. 50-57 том справи 2.

Даними висновку судової авто-технічної експертизи № 290\13 від 27 травня 2013 року про те, що в даній дорожній обстановці дії водія автобуса «Богдан» ОСОБА_16 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП. В діях водія автомобіля «Мерседес» ОСОБА_17 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР України, дії водія ОСОБА_17, які не відповідали вимогам п.31.1 ПДР України з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП на а.с. 138-140 том справи 2.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 підтримав висновок вищевказаної експертизи і пояснив, що за даними експертизи винним у ДТП 29 березня 2013 року є ОСОБА_16

Даними висновку судової авто-технічної експертизи № 186\13 від 09 квітня 2013 року про те, що гальмівна система, рульове управління та ходова частина автобуса «Богдан» знаходилися на момент ДТП у працездатному стані на а.с. 76-78 том справи 2.

Даними висновку судово-медичної експертизи № 130\13 від 26.04.2013 року ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4 про спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді-несумісної з життям поєднаної тупої травми тіла, від якої він помер на а.с. 154-157 том справи 1.

Даними висновку судово-медичної експертизи № 65-Ат13 від 23.04.2013 року ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, про спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді - важкої відчиненої черепно-мозкової та щелепно-лицевої травми з ускладненням - травматичного шоку, від яких він помер на а.с. 143-145 том справи 1.

Даними висновку судово-медичної експертизи № 497-А13 від 23.04.2013 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 про заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді - закритої травми живота з розривом печінки, частковим розривом жовчного міхура, розривами селезінки та внутрішньочеревною кровотечею на а.с. 237-238 том справи 1.

Суд, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні вищевказані докази, які у відповідності до ст.ст. 85, 86 КПК України є належними та допустимими, оцінюючи їх у своїй сукупності, приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_16 та вважає, що його дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та спричинення тяжких тілесних ушкоджень одній особі, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286 КК України.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_16 суд враховує, що відповідно до ст. 66 КК України та ст. 67 КК України відсутні обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Вивченням даних про особу ОСОБА_16 встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання та колишньої роботи характеризується з позитивного боку. Крім того, хоча в судовому засіданні ОСОБА_16 свою провину визнав частково, але просив вибачення у потерпілих за завдані наслідки від дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання ОСОБА_16 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який згідно статті 12 КК України являється тяжким злочином, необережним за формою вини. Суд враховує роз'яснення п. 20 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в яких зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також особу винного.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити винному ОСОБА_16 покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі та вважає доцільним застосування до нього додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, в межах санкції частини цієї статті, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи сукупність даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що вони істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого останнім злочину.

Враховуючи ступінь і характер суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_16 лише з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_16 та попередження вчинення нових злочинів.

За ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31 березня 2013 року стосовно ОСОБА_16 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеною сумою застави в 68820 грн. (а.с. 123-124 том справи 1). За повідомленям Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області 01 квітня 2013 року вищевказана сума застави надійшла на депозитний рахунок територіального управління. (а.с. 127 том справи 1). Суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_16, так як покладені на нього ухвалою суду від 31.03.2013 року обов'язки він не порушував. Прокурор не надав суду доказів стосовно ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Цивільний позов прокуратури Харківської області до ОСОБА_16 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 в сумі 3946 грн. 99 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі, так як підтверджується доданими до позову розрахунками Харківської міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги ім. О.І.Мещанінова.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно п. 22.3 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року з наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами. Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом ОСОБА_16 на час дорожньо-транспортної пригоди працював водієм дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат». Автобус, яким керував ОСОБА_16 належить дочірньому підприємству «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат», при цьому цивільно-правова відповідальність власника вказаного автомобіля була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Країна» на підставі договору, що підтверджується полісом № АВ/6500826 на а.с. 145 том справи 2. Відповідно страхового полісу та згідно п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ліміт компенсації завданої шкоди життю та здоров'ю становить до 100000 грн., майнової шкоди 50000 грн.

У відповідності до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Цивільний позов ОСОБА_5 до дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат», ПАТ «Страхова компанія «Країна», третя особа ОСОБА_16 підлягає задоволенню частково, а саме в частині понесених витрат на поховання підлягає задоволенню за ритуальні послуги в сумі 3235 грн. В частині влаштування поминального обіду позов не підлягає задоволенню. На влаштування надгробного пам'ятника в сумі 14120 грн. позов підлягає задоволенню частково в сумі 5000 грн., виходячи з фактичної вартості, яка не повинна перевищувати граничну вартість стандартних пам'ятників в даній місцевості. В результаті злочину ОСОБА_5 причинена моральна шкода у вигляді перенесених фізичного болю та страждань, яких вона зазнала у зв'язку зі смертю сина. З урахуванням викладеного, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та враховуючи характер переживань, тривалості негативних наслідків, внаслідок чого потерпіла вимушена звертатися до суду за захистом порушеного права, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» підлягають задоволенню в сумі 300000 грн., а з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в сумі 5000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 до дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат», ПАТ «Страхова компанія «Країна», третя особа ОСОБА_16 підлягає задоволенню частково, а саме в частині понесених витрат на поховання підлягає задоволенню за ритуальні послуги в сумі 2822 грн. В частині відшкодування вартості ноутбука в сумі 6858 грн. 40 коп. за ненаданням доказів вартості вказаного майна та влаштування поминального обіду позов не підлягає задоволенню. На влаштування надгробного пам'ятника в сумі 14600 грн. позов підлягає задоволенню частково в сумі 5000 грн., виходячи з фактичної вартості, яка не повинна перевищувати граничну вартість стандартних пам'ятників в даній місцевості. В результаті злочину ОСОБА_7 причинена моральна шкода у вигляді перенесених фізичного болю та страждань, яких він зазнав у зв'язку зі смертю сина. З урахуванням викладеного, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та враховуючи характер переживань, тривалості негативних наслідків, внаслідок чого потерпілий вимушений звертатися до суду за захистом порушеного права, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» підлягають задоволенню в сумі 300000 грн., а з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в сумі 5000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_9 до дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат», ПАТ «Страхова компанія «Країна», третя особа ОСОБА_16 підлягає задоволенню, а саме в частині понесених витрат на лікування підлягає задоволенню в сумі 11176 грн. 96 коп. В результаті злочину ОСОБА_9 причинена моральна шкода у вигляді перенесених фізичного болю та страждань, яких він зазнав у зв'язку з втратою здоров'я. З урахуванням викладеного, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та враховуючи характер переживань, тривалості негативних наслідків, внаслідок чого потерпілий вимушений звертатися до суду за захистом порушеного права, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» підлягають задоволенню в сумі 45000 грн., а з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в сумі 5000 грн.

Процесуальні витрати за проведені судові експертизи суд покладає на ОСОБА_16

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_16 визнати вииним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення полі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід ОСОБА_16 до набрання чинності вироком залишити без змін у вигляді застави.

Строк відбування покарання ОСОБА_16 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Цивільний позов прокуратури Харківської області до ОСОБА_16 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_16 на користь держави понесені витрати на лікування ОСОБА_9 в сумі 3946 грн. 99 коп.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» та з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в рівних частинах з кожного на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 8235 грн.

Стягнути завдану моральну шкоду на користь ОСОБА_5 з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» в розмірі 300000 грн. та з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в розмірі 5000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» та з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в рівних частинах з кожного на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 7822 грн.

Стягнути завдану моральну шкоду на користь ОСОБА_7 з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» в розмірі 300000 грн. та з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в розмірі 5000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» та з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в рівних частинах з кожного на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 11176 грн. 96 коп.

Стягнути завдану моральну шкоду на користь ОСОБА_9 з дочірнього підприємства «Автосервіс» ПАТ «Курязький домобудівельний комбінат» в розмірі 45000 грн. та з ПАТ «Страхова компанія «Країна» в розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_16 процесуальні витрати за проведення експертиз на користь держави в сумі 13482 грн. 50 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л.О.Якименко