Провадження по справі № 6-а/260/10/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Бескровної О.Л.

при секретарі: Гладкої Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну способу та порядку виконання судового рішення, а саме: постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 24 грудня 2013 року, якою визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 18 червня 2013 року по 24 грудня 2013 року, неправомірними; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 червня 2013 року по 24 грудня 2013 року, з урахуванням проведених виплат. На виконання вказаної постанови їй була надана довідка з УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради, згідно якої управління здійснило їй нарахування недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за вказаний у рішенні період у розмірі 4908,31 грн., але перерахування вказаних коштів їй управлінням не здійснено. Просила змінити спосіб та порядок виконання постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 24 грудня 2013 шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку ради на її користь суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 4908,31 грн.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Згідно до ч.2 ст. 263 КАС ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які приймали участь у справі та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Вивчивши матеріали зазначеної вище адміністративної справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 24 грудня 2013 року визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 18 червня 2013 року по 24 грудня 2013 року, неправомірними; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 червня 2013 року по 24 грудня 2013 року, з урахуванням проведених виплат.

Вказана постанова суду набрала чинності 06 березня 2014 року на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до довідки УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради №02-05/6-390-06 від 27.02.2014 року, ОСОБА_1 здійснено розрахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до постанови суду, яка складає 4908,31 грн.

Судом встановлено, що на теперішній час зазначена постанова суду не виконана, грошові кошти ОСОБА_1 не виплачені, при цьому постанова суду не втратила законної сили та підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Тобто, підставою для застосування правил наведеної статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Вирішуючи питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення необхідно враховувати, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Виходячи з приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення не тільки суми коштів, а також порядку його стягнення, оскільки вони не наділені повноваженнями робити їх перерахунок.

Кінцевим результатом виконання судового рішення по цій справі є виплата позивачеві коштів державним органом, тобто стягнення відповідних сум за рішенням суду з державного органу.

При таких обставинах суд вважає, що з огляду на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання.

З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод для реалізації виконання рішення суду в повному обсязі, суд вважає необхідним змінити спосіб та порядок виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 шляхом стягнення з УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради на її користь недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 4908,31 грн., задовольнивши тим самим заявлені вимоги.

Керуючись ст. 263 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання постанови Ленінського районного суду м.Донецька від 24 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Управління державної казначейської служби України у м.Донецьку про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною, шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 4908 гривень 31 копійки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в 5-денний строк з дня її винесення.

Суддя: ____________

13.05.2014