УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1007/К/14 Головуючий в суді першої

Справа № 212/5331/13-ц інстанції - Пустовіт О.Г.

Категорія 44 ( І ) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

при секретарі - Бевзі М.О.,

за участю - позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа Жовтневий РВ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зустрічним позовом про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання його таким, що втратив право користування житлом, а саме квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що є власником зазначеної квартири, в якій зареєстровані також її дочка ОСОБА_6, її малолітні діти - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та відповідач ОСОБА_5, який доводиться позивачу сином. З серпня місяця 2011 р. відповідач виїхав зі спірного житлового приміщення та вивіз усе належне йому майно з нього, добровільно визначивши собі інше місце проживання. Однак в добровільному порядку з реєстраційного обліку не знявся, у зв'язку з чим на нього комунальними підприємствами міста нараховуються платежі, які він не сплачує, позивачці особисто доводиться сплачувати вартість всіх комунальних послуг, що для неї є суттєвими витратами.

У листопаді 2013 року відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом про вселення його у квартиру АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні квартирою, посилаючись на те, що позивач по справі є його матір`ю, та вказав, що зареєстрований у зазначеній квартирі з 24.07.1997 року і постійно там проживав до грудня 2011 року. Після його одруження між матір'ю та його дружиною склалися неприязні стосунки, тому наприкінці 2011 року вони з дружиною вимушені були орендувати іншу квартиру. У грудні 2012 року він звернувся до своєї матері з проханням впустити його проживати у його кімнаті, на що вона йому відмовила. Позивачка чинить перешкоди у користуванні квартирою, змінила замки, до квартири його не впускає. З цього приводу він звернувся до Жовтневого районного відділу Криворізького МУ ГУМВС України і отримав відповідь з пропозицією звернутись до суду зі скаргою приватного обвинувачення.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов задоволено, усунуто ОСОБА_5 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та його вселено в квартиру.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення її позовних вимог і відмову у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на її думку, суд дійшов помилкового висновку щодо поважності причин не проживання ОСОБА_5 у квартирі, не звернув увагу на те, що у спірній квартирі зареєстровані та проживають її дочка ОСОБА_6 та її троє малолітніх дітей. Крім того вона пропонувала відповідачу зареєструватись в належній їй квартирі за адресою: м.Кривий Ріг, вул..Щєпкіна, 6/30, де умови для проживання більш сприятливі, але відповідач не хоче зніматися з реєстрації у спірній квартирі і не оплачує комунальні послуги, чим перешкоджає продати квартиру, оскільки за рахунок пенсії позивач не має змоги її оплачувати.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 5-6). В квартирі зареєстровані члени сім'ї позивачки - син ОСОБА_5, донька ОСОБА_6, її неповнолітні діти - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14). Відповідач ОСОБА_5 зареєстрований у вказаній квартирі, однак не проживає в ній з серпня 2011 року, що підтверджено актом, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_1 та засвідченим директором ТОВ «КК ДОМ.КОМ» (а.с.3).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання його таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 був вселений у спірне помешкання на законних підставах, а дії ОСОБА_2 порушують права відповідача у користуванні спірною квартирою як члена сім?ї власника та є незаконними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

За правилами статей 71, 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців без поважних причин провадиться в судовому порядку.

У силу ч. 2 ст. 405 ЦК член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають причини відсутності відповідача понад встановлений строк. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідач ОСОБА_5 не проживав у спірній квартирі з поважних причин - через наявність неприязних стосунків, які склалися між мешканцями спірної квартири.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції у повному обсязі встановив усі обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, правильно застосував норми чинного законодавства та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача не містять підстав для їх задоволення.

Так, посилання ОСОБА_2 на помилковий висновок суду щодо поважності причин не проживання ОСОБА_5 у спірній квартирі не може бути взятим до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статей 11, 27 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Як убачається із матеріалів справи, вирішуючи спір, суд перевірив доводи та заперечення сторін, з'ясував причини відсутності відповідача в належній позивачу квартирі понад встановлений законом строк та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці причини є поважними, що є підставою для відмови в первісному позові та задоволенні зустрічних позовних вимог.

Крім того, доводи позивача щодо відсутності поважних причин, які б перешкоджали відповідачу користуватись спірною квартирою, спростовуються наявністю в матеріалах справи копії листа начальника відділу Жовтневого РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з зазначенням того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають у неприязних стосунках (а.с.26), та є підтвердженням того, що через конфлікти в сім?ї відповідач не мав можливості тривалий час проживати в квартирі.

Безпідставними є й посилання позивача на те, що відповідач не сплачує за комунальні послуги, які продовжують нараховуватись на нього, оскільки ця обставина не має правового значення для вирішення даної справи.

Доводи апеляційної скарги щодо реєстрації та проживання в квартирі позивача інших членів сім?ї та пропозиція позивача зареєструватися відповідачу за іншою адресою також не можуть бути взятими до уваги, оскільки згідно ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації, а місце проживання це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Оскільки в спірній квартирі зареєстроване постійне місце проживання відповідача ОСОБА_5, він має право користуватись усіма правами членів сім'ї власника квартири.

Встановивши, що ОСОБА_5 відсутній у спірній квартирі понад рік з поважних причин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання його таким, що втратив право користування житлом, і зняття його з реєстрації та задовольнив зустрічний позов про його вселення та усунення йому перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що є неприпустимим з огляду на положення ст. 212 ЦПК України.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

Л.В. Михайлів