Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2014 року справа №812/3048/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Шишова О.О., Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі № 812/3048/14 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря Донбасса» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 29 029,41 грн. та пені в розмірі 121,94 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2014 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Відділення) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Заря Донбасса", у якому зазначив, що відповідно до статей 19 та 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
У порушення зазначеної норми Закону відповідач не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2013 році. Так, з необхідної кількості інвалідів, розрахованої виходячи з 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік замість одного інваліда не був працевлаштований жодний.
Сума розрахованої адміністративно-господарської санкції за нестворене робоче місце для інваліда за 2013 рік склала 29 029,35 грн. Вказану санкцію відповідач повинен був самостійно сплатити до 15 квітня 2014 року, однак не зробив цього.
Розмір пені в сумі 121,94 грн. підтверджується розрахунком позову на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Позивач просив суд стягнути з відповідача несплачену адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2013 році у розмірі 29029,35 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 121,94 грн., а всього - 29 151,35 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції встановив, що відповідачем було виконано всі необхідні дії щодо працевлаштування інвалідів, а тому застосування адміністративно-господарських санкцій не можливо.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і в обґрунтування позовних вимог. Зазначається, що підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів. За сам факт недотримання нормативу працевлаштування інвалідів відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Зокрема, зазначається, що підприємством продовж 2013 року надавалась щомісячна інформація щодо наявності вакансій для інвалідів до Ровеньківського міського центру зайнятості, що підтверджується звітами про наявність вакансій за формою № 3-ПН. Оскільки, підприємством вжиті всі необхідні заходи щодо надання інформації щодо наявності вакансій для інвалідів, відповідальність за не працевлаштування вказаної одиниці робочого місця для інваліда товариство з обмеженою відповідальністю "Заря Донбасса" нести не повинно.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідач має середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 17 осіб, норматив створення місць для інвалідів - 1, фактично у 2013 році не був працевлаштований жодний інвалід. Середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 29 029,41 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (аркуш справи 5).
Адміністративно-господарська санкція та факт відсутності створеного робочого місця для одного інваліда визначені відповідачем самостійно у звіті форми 10-ПІ за 2013 рік (аркуш справи 7).
Згідно зі статтею 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 (далі - Порядок № 70).
Відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону праці» підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
За змістом норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством місць та умов праці для інвалідів з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без здійснення підприємством усіх існуючих заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у Законі № 875-ХІІ.
Згідно зі статтею 18-1 Закону № 875-ХІІ, пошук роботи для інвалідів, які не досягли пенсійного віку, але бажають працювати, здійснює державна служба зайнятості.
Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу (далі - ГК) України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до листа Ровеньківського міського центру зайнятості № 10/3-1559 від 06.05.2014 підприємство брало участь у ярмарку вакансій для осіб з інвалідністю, який проводився Ровеньківським міським центром зайнятості 18 жовтня 2013 року (аркуш справи 36).
Крім того, виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів підтверджується звітами про наявність вакансій за формою № 3-ПН за 2013 рік - в ті періоди, коли у цього підприємства виникав обов'язок щодо працевлаштування інвалідів (аркуші справи 21-35).
Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, позовні вимоги суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі № 812/3048/14 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря Донбасса» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 29 029,41 грн. та пені в розмірі 121,94 грн. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О.Шишов
В.В.Попов