Справа № 1019/3386/12 Головуючий у І інстанції Керекеза Я.І.

Провадження № 22-ц/780/3790/14 Доповідач у 2 інстанції Світлана

Категорія 1 18.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,

за участі секретаря Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ „Гео-Сервіс Україна", треті особи: Переяслав-Хмельницька житлово-експлуатаційна контора, комунальне підприємство „Виробниче управління житлово-комунального господарства" про визнання незаконним рішення сесії міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на землю та стягнення матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що є співвласником квартири АДРЕСА_1.

В період із 8 по 16 липня 2012 року її сусід ОСОБА_3, який проживає в квартирі АДРЕСА_2 самовільно, без погодження з сусідами, ЖЕКом та відділом містобудування та архітектури міста демонтував старий дерев'яний паркан, пересунув межу в бік її квартири і поставив суцільний паркан з металопрофілю, пошкодив бетонну відмостку фундаменту її будинку, знищив рослини, що росли під дерев'яним парканом, обрізав гілки яблуні та майже знищив кущ калини.

ОСОБА_3 зазначав, що паркан був встановлений у відповідності до отриманого співвласниками будинку АДРЕСА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 397854, що виданий на підставі рішення сесії Переяслав-Хмельницької міської ради № 165-41 від 17 червня 2010 року. Позивач вважає даний акт та рішення, на підставі якого він виданий, незаконними.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 в порушення містобудівних, пожежних та санітарних норм, з відхиленням від погодженої проектної документації, побудувала гараж на фактичній межі земельних ділянок будиноковолодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, чим створила позивачу перешкоди у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною будинку. На її неодноразові звернення з проханням створити депутатську комісію з метою вирішення питання незаконного будівництва та порушення межі міська рада не відреагувала.

У зв»язку із наведеним, позивач просила суд визнати незаконним рішення Переяслав-Хмельницької міської ради № 156-41-V від 17.06.2010 року в частині затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на землях житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, розташовану в межах АДРЕСА_2 та передачі у приватну власність;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 397854, виданий ОСОБА_1 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 20 серпня 2010 року, та зобов'язати Переяслав-Хмельницький відділ земельних ресурсів скасувати його державну реєстрацію шляхом внесення змін до книги записів реєстрації державних актів;

зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати незаконно встановлений металевий паркан і відновити старий дерев'яний по раніше існуючій межі, стягнути з нього 960 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок знищення та пошкодження рослин;

визнати незаконними дії ОСОБА_1 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації та зобов'язати її перебудувати самочинно зведений з порушенням проектної документації гараж, щоб він не створював перешкод у користуванні належною позивачу на праві власності частиною будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії ОСОБА_1 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації та зобов'язано ОСОБА_1 перебудувати зведений нею з порушенням проектної документації гараж таким чином, щоб він не створював перешкод у користуванні належною ОСОБА_2 на праві приватної власності частини будинку АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права . Посилається на те, що позивачем не доведено,а судом не встановлено в чому полягала істотність порушень відповідачем ОСОБА_1 будівельних норм і правил. Також позивачем не доведено і судом не встановлено чим створюються перешкоди позивачу у користування належною їй на праві власності квартою внаслідок будівництва відповідачем ОСОБА_1 гаража. Звертає увагу на те, що саме по собі порушення будівельних норм і правил без встановлення істотності цих порушень, які загрожують життю і здоров»ю людини не можуть бути підставою для перебудови гаража.

Позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Оскільки судове рішення оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1, судова колегія перевіряє правильність висновків суду лише в цій частині. В іншій частині судовою колегією правильність встановлення обставин справи і висновків суду не перевіряється.

Судом першої інстанції встановлено, що архітектурно-містобудівна рада відділу містобудування і архітектури Переяслав-Хмельницької міської ради прийняла рішення про дозвіл ОСОБА_1 на добудову веранди розміром 1,2 м х 6,0 м та побудову гаража розміром 4,0 м х 6,0 м у домоволодінні по АДРЕСА_3.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 791-14 від 24 грудня 2009 року ОСОБА_1 було надано дозвіл добудувати веранду розміром 1,2 м х 6,0 м та побудувати гараж розміром 4,0 м х 6,0 м у домоволодінні по АДРЕСА_3. ОСОБА_1 було зобов'язано місце добудови та гаража погодити з головним архітектором міста, санітарно-епідеміологічною станцією та Переяслав-Хмельницьким РУ ГУ МНС України в Київській області.

Згідно постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю № 91 від 26 травня 2010 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КпАП України, а саме, за те, що вона з відхиленням від затвердженої проектної документації розпочала будівництво гаража на відстані 6,60 метрів від будинку, який розташований на сусідній земельній ділянці ( проектом передбачено 7 метрів).

ОСОБА_1 визнала, що сплатила штраф, призначений даною постановою, і дійсно будує гараж більшої площі, ніж було погоджено. Суд вважав, що такими діями вона визнала факт своєї протиправної поведінки при даному будівництві.

Приписом № 851 від 04 червня 2010 року головний лікар ДЗ „Переяслав-Хмельницька санітарно-епідеміологічна станція" зобов'язав ОСОБА_1 зупинити розпочате будівництво та розмістити гараж на відстані не менше 10м від вікон сусіднього будинку, поскільки будівництво велося з порушенням п.28 ДБН 79-92 „Житлові будинки для індивідуальних забудовників України".

Відповідно до акту депутатів Переяслав-Хмельницької міської ради від 04 травня 2012 року будівництвом гаражу та облаштуванням вигрібних ям на території будинковолодіння АДРЕСА_2 порушено протипожежні та санітарно-гігієнічні норми, встановлені п.п.3.25*, 3.25 б* та 7.50 Державних будівельних норм України „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (ДБН 360-92**), п.п. 4.4 та 5.28 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, порушено засади добросусідства, встановлені нормами ст.ст.91, 103,104 Земельного кодексу України; порушено особисті майнові права заявника та завдано шкоди її майну, тобто вчинені дії, передбачені нормами ст.ст. 13, 376, 1166 ЦК України.

Рішенням Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 10 травня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Переяслав-Хмельницька міська рада про знесення самочинного будівництва було задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 знести (засипати) влаштовану нею вигрібну яму на земельній ділянці АДРЕСА_2. В позові про знесення самочинно побудованого гаража було відмовлено. Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 самочинним будівництвом гаража створила перешкоди позивачу у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною будинку, порушивши її права як власника. Але усунення перешкод у користуванні частиною будинку шляхом знесення нерухомого майна є крайньою мірою, яка можлива лише після використання усіх передбачених законодавством заходів реагування та у випадку відсутності можливості здійснення перебудови або якщо забудовник відмовляється від її проведення.

Задовольняючи позов в частині вимог до відповідача ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 будує гараж з відхиленням від проектної документації та порушенням будівельних норм, і тим самим створює перешкоди позивачу у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною будинку, порушивши її права як власника. Будь-яких доказів неможливості виконати перебудову гаража ОСОБА_1 надано не було.

Судова колегія погоджується із таким висновком суду виходячи із наступного.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

У випадку, якщо власник пред'являє позов про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні майном, достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей.

Факт об»єктивно існуючих перешкод у користуванні позивачем належною їй на праві власності квартирою доводиться рішенням Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 10 травня 2012 року яким встановлено, що ОСОБА_1 побудувала гараж на фактичній межі земельних ділянок на відстані 4,8 кв.м. від стіни квартири позивача, замість 7,0 м згідно з проектом, перевищила розміри будівлі. Висота будівлі більше 5 метрів, дах висотою більше трьох метрів, що спричиняє затінення частини будинку, власником якої є позивач. Суд прийшов до висновку, що самочинним будівництвом гаража відповідач створила ОСОБА_2 перешкоди у користуванні належною їй на праві власності частиною будинку (квартирою), порушивши її права власника.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті сам особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що судовим рішенням був встановлений факт порушення прав позивача на користування належною їй на праві власності квартирою внаслідок самочинного будівництва ОСОБА_1 гаража, суд першої інстанції правомірно не перевіряв ці обставини і виходив з того, що позивач може вимагати перебудови гаража відповідачем, оскільки її попередні позовні вимоги про знесення гаража апеляційний суд визнав передчасними .

Судова колегія вважає, що рішення суду щодо способу перебудови гаража є неконкретним, разом із тим не може його змінювати, оскільки суд апеляційної інстанції розглядає справи лише в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги. Рішення суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1 повністю відповідає заявленим позовним вимогам . Тобто суд захистив право позивача в обраний позивачем спосіб і цей спосіб захисту сторонами не оскаржувався.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст..ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: