Справа 22ц- 6099   2007 р.

Категорія - стягнення суми по шлюбному                                Головуючий 1 інстанції -

контракту                                                                                                              Данько В.В.

                                                                                                       Доповідач-      Кирсанова Л.1.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                                       Карімової Л.В.

суддів                                                  Зазулинської Т.П.,

                                                            Кірсанової Л.І.

при секретарі                                     Зелінській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми за шлюбним контрактом,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2007 року позивач ОСОБА_2 Звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки суми за шлюбним контрактом в розмірі 10000 доларів США. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що перед реєстрацією шлюбу 10 травня 2002 року вони в ОСОБА_1 уклали шлюбний контракт, яукий посвідчено приватним нотаріусом ХМНООСОБА_3

Згідно умов контракту сторони зобов"язалися створити сім"ю шляхом переїзду відповідачки проживати до позивача до республіки Ізраїль та мати дітей. Однак відповідачка після реєстрації шлюбу та укладення шлюбного контракту відмовилася виконувати умови вказаного контракту. Вона відмовилася від переїзду до постійного місця мешкання чоловіка - до Ізраїлю, не приїжджала до позивача за гостевим запрошенням незважаючи на те, що він запрошував її неодноразово. За таких обставин між ними погіршилися взаємовідносини. За заявою ОСОБА_2 шлюб між ними розірвано 02.10.2006 року рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова. Згідно з п. 4.4 шлюбного контракту у разі розірвання шлюбу між подружжям та якщо в шлюбі не буде дітей, дружина сплачує чоловіку гроші в розмірі еквівалентному 10000 доларів США. Тому просив стягнути з відповідачки вказану суму.

Відповідачка позов не визнала. Зазначала, що вказані вимоги повністю протирічать діючому сімейному законодавству України, а саме вимогам ст. 93 СК України. , де зазначено, що в шлюбному контракті можуть бути передбачені виключно майнові права та обов"язки та шлюбний контракт не може регулювати особисті відносини подружжя. Крім того, зазначала, що шлюб розірвано за заявою чоловіка, вона була не згодна на розлучення та її вина в розлученні відсутня.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.10.2007 року позовні вимоги ОСОБА_2задоволені та з ОСОБА_1 на його користь стягнута сума за шлюбним контрактом 50500 грн., судовий збір 500 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., в усього 51030 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову до неї. Зазначає, що шлюбний контракт укладено між нею та громадянином ОСОБА_2. Позов заявлено іншою особою ОСОБА_2, а рішення  ухвалено  на користь ОСОБА_2.     Шлюб  та шлюбний

2

контракт нею укладено також з ОСОБА_2. Крім того, вона вважає, що шлюбний контракт укладено з порушенням сімейного законодавства. Цей контракт вона уклала будучи в ейфорійному настрої напередодні весілля і не сприймала його серйозно. Перебуваючи в шлюбі , вона їздила до Ізраїлю до чоловіка в період з 19.09.05 р. до 22.01.2006 року. Під час знаходження в Ізраїлі в листопаді 2005 року вона була побита чоловіком та викинута уночі разом з речами на вулицю. В зв"язку з цим поліція та соціальні служби займалися її долею. Вважає, що в тому, що в шлюбі не народилися діти та вона не виїхала на мешкання до Ізраїлю повинен тільки чоловік.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджено в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми 50500 грн. за шлюбним контрактом, суд першої інстанції виходив з того, що сторони перебували в шлюбі, уклали шлюбний контракт та ОСОБА_1 не виконала п. 4 вказаного шлюбного контракту, не народила чоловіку в шлюбі дітей, не виїхала на проживання до нього до Ізраїлю.

Між тим, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так як судом неповно з"ясовані обставини, що мають значення для справи та встановлені ним висновки не відповідають обставинам справи. У зв"язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступних підстав.

З позовної заяви убачається, що ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми за шлюбним контрактом ( а. с. 1,2).

Але з ксерокопії шлюбного контракту вбачається, що його уклали 10.05.2002 р. громадянин Ізраїлю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а. с. 3). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб цими особами укладено і шлюб 11 травня 2002 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2006 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.( а. с. 67).

У відділі реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського РУЮ м. Харкова зареєстровано розірвання шлюбу 24.10.2006 року також громадянинаОСОБА_2 з ОСОБА_1

Між тим, позов про стягнення суми за шлюбним контрактом заявлено ОСОБА_2, а не ОСОБА_2 як стороною цього шлюбного контракту і рішенням суду задоволено позов ОСОБА_2, який теж не є стороною шлюбного контракту. Матеріали справи не містять доказів про укладення будь яких угод між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Посилання представника позивача в суді апеляційної інстанції, що прізвище позивача ОСОБА_2 перекладено на українську мову та зазначено як ОСОБА_2 нічим не підтверджується. Не підтверджується матеріалами справи також її посилання, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою. З її пояснень в суді апеляційної інстанції убачається, що будь яких рішень відповідного органу щодо зміни прізвища позивача у шлюбному контракті або належності цього документу йому суду не надано.

За таких обставин судова колегія знаходить, що районним судом рішення ухвалено на основі не повно і всебічно з"ясованих обставинах справи. В зв"язку з наведеним вказане рішення підлягає скасуванню з укладенням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2суми за шлюбним контрактом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

3

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2007 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення суми за шлюбним контрактом.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.