Справа № 22ц - 3123/07р.    

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року                                                                           м. Полтава

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                        Чічіля В.А.

Суддів:                      Антонова В.М., Мартєва С.Ю.

при секретарі:                         Сулимка С.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2007 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. Посилалась на те, що з відповідачем вони мають спільну доньку ОСОБА_3, 1987 року народження, яка на даний час навчається на денному відділенні Кременчуцького державного політехнічного університету.

Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, що продовжує навчатись в розмірі 431,25 грн. щомісячно до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення останньою 23 років.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

З рішенням не погодилась позивачка, в апеляційній скарзі просила скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 05.11.2007р. у зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове, яким її позовні вимоги зодовільнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_3 є спільною дитиною ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4).

Відповідно до договору № 205-ФУ-051 від 30.04.2005р., ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання факультету управління за спеціальністю «комерційна діяльність» Кременчуцького державного політехнічного університету. Строк навчання становить 4 роки, оплата навчання за весь термін становить 15600 грн.

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку у Глобинському районному центрі зайнятості з 02 жовтня 2007 року, як безробітний громадянин. Виплата допомоги по безробіттю йому призначена лише з 31.12.2007р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку щодо недоведеності можливості ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу на утримання дочки ОСОБА_3

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 08.09.2007р. ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 20).

Згідно довідки ТОВ «Девілон» від 1.10.2007р. № 188 ОСОБА_4 працює на даному підприємстві, та за період з квітня 2007 року по вересень 2007 року його заробітна плата склала 4677,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України, дружина і чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновок суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.