Справа №2-279 2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2008р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Кротінова В.О. при секретарі: Тітової О.О. за участю позивачки: ОСОБА_1 її представника: ОСОБА_2 за участю відповідачки: ОСОБА_3 її представника: ОСОБА_4С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дійсності угоди, права власності на квартиру, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру та виселення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і вказала, що з 1998 року вона з своєю сім'єю мешкає у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка складає 21/100 частину усього домоволодіння № 9 яке складається з житлового будинку літ - А -1, п'яти сараїв, двох літніх кухонь, навісів, уборних, огорож, замощення. Ця квартира належала ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності і яка у 1999 році передала їй ОСОБА_1 цю спірну квартиру за домашньою угодою, про що свідчить розписка, яку писала відповідачка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, але до дня її смерті угода не була розірвана. З 1998 року вона, ОСОБА_1, разом з сім'єю мешкаючи, у спірній квартирі сплачує комунальні послуги, користується земельною ділянкою, виконує ремонтні роботи. їй стало відомо, що після смерті ОСОБА_5, її мати ОСОБА_3 намагається оформити на себе цю квартиру через нотаріальну контору, але вважає що спірна квартира належить їй і тому ставить питання про визнання угоди купівлі - продажу дійсною, а також визнання за нею права власності на вказану квартиру.
ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_1 де вказала, що вищевказана квартира належала її покійній донці ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, виданого Сьомою Донецькою державною нот конторою 4 грудня 1996 року за реєстровим номером 1-3713. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, померла і вона ОСОБА_3, є єдиним спадкоємцем на вказану квартиру яка є спадковим майном. У встановлений законом строк звернулась у нотаріальну контору і зразу не змогла оформити на себе спадщину, у паспорті її доньки не правильно було вказане прізвище і їй довилось через суд встановлювати факт родинних відносин. Вважає, що ОСОБА_1 проживала у спірній квартирі на праві квартиранта, гроші які вона, позивачка отримала, були авансом у рахунок сплати за продаж квартири. Просить визнати за нею, як спадкоємцем право власності на вказану квартиру та висилити з неї ОСОБА_1
У судовому засіданні сторони підтримали свої позовні вимоги, та не визнали позови, заявлені до них. Окрім того ОСОБА_3 просила її позов про виселення ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Свідок ОСОБА_6 пояснював суду що він був присутній при складанні розписки, писала її ОСОБА_3 Як йому відомо сторони домовились про продаж квартири за 2000 гривень. Розписка була написана у 2000-2001 роках, точно не пам'ятає. Вказану суму сім'я ОСОБА_1 брала у нього у борг.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснювали, що їм відомо, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йшла мова про продаж квартири, за квартиру, за квартиру заплатили 2 тисячі гривень.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснювала, що вона також була присутня при складені розписки. Писала її ОСОБА_3 влітку, якого року вона не пом'ята. Угода не відбулася, оскільки ОСОБА_1 не всі гроші відділі, мова йшла про 5 000 гривень. Вона сплатила тільки 2000 гривень, завжди казала, що зараз не може всю суму віддати. Вони домовилась, що через рік після смерті сестри ОСОБА_5, ОСОБА_1 виплатить всю суму. Вона теж нагадувала ОСОБА_1 про сплату у повному обсязі, щоб хоч пам'ятник сестрі поставити, але та відмовилась.
Суд, заслухав сторони, свідків, дослідив матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково.
У судовому засіданні встановлено, що спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_2(що складає 21/100 частину всього домоволодіння № 9) належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 7-ю донецькою держнотконторою 4 грудня 1996 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Судом встановлено, що за її життя між нею, ОСОБА_1, ОСОБА_11 існувала домовленість щодо купівлі - продажу вказаної квартирі за 5000 гривень. Дійсно була складана розписка (дата невідома) з якої видно, що ОСОБА_5 одержала гроші 2000 гривень, які суд вважає передплатою, авансом, оскільки домовленість між сторонами була про продаж квартири за 5000 гривень, що підтверджується поясненням ОСОБА_3, свідка ОСОБА_12 про неповну сплату грошей за квартиру свідчить і той факт (що ніким не заперечувався), що значна частина майна, як ОСОБА_5, так і ОСОБА_3 залишилось у спірній квартирі, є воно навіть і зараз, та і сума яка вказана у розписці, як повна сума за продаж квартири занадто мала, щоб вести мову про повний розрахунок. Встановлено також, що ніяких перешкод для нотаріального оформлення угоди - не існувало. Більш того, якщо навіть і було б встановлено що між сторонами була укладена домашня угода, то в ній відсутні найменування сторін, дата укладення ( у позові вказано, що розписка була виготовлена у 1999 році, свідки ведуть мову про її написання влітку або взимку 2000-2001 років).
Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, разом с тим вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 2000 гривень, одержані за розпискою.
Після смерті ОСОБА_5 єдиним спадкоємцем є її мати ОСОБА_3, яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори, тобто належним чином прийняла спадщину і за нею треба визнати право власності на спадкове майно, а саме вищевказану квартиру. На її користь підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 149 гривень.
Позовні вимоги ОСОБА_3 щодо виселення ОСОБА_1 суд залишає без розгляду, задовольняючи заяву позивачки.
На підставі ст.. ст.. 202,208,392,1222,1223,1261 ЦК України, керуючись ст.. ст.. 10,60,209,212-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дійсною угоди купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2, та права власності за ОСОБА_1 на вказану квартиру - відмовити.
Позов ОСОБА_3 руфи Іванівни - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на двокімнатну АДРЕСА_1 житловою площею 25,6 кв.м., загальною площею 26,4 кв.м., що складає 21/100 часину домоволодіння № 9, де знаходиться житловий будинок літ А -1, житловою площею 69,90 кв.м., сараї літ. В,К,М,Е,3, літні кухні Ж,Г, навіси Л,П, уборні літ. Б,С, огорожа № 1.2. замощення- 1,2.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 2000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 149 гривень.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення з квартири АДРЕСА_3 - залишити без розгляду.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти дня з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.