Справа №22ц-227,  2008р.                                                  Головуючий в 1-й інстанції

Палькова В.М.

Категорія: 40                                                                          Доповідач - Цуканова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2008 року лютого місяця "13" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого -    Цуканової І.В.

Суддів:                                                                                 Капітан І.А.,

Полікарпової О.М.  при секретарі - Бондарчук В.В.,  Жегуліній Л.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» на рішення Суворовського районного суду м.  Херсона від 22 листопада 2007 року

за позовом ОСОБА_1

до ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (далі ЗАТ «ІДС»)

про визнання наказів про накладення дисциплінарного стягнення незаконними,  поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу,

встановила:

Зазначеним рішенням суду позов ОСОБА_1  задоволено.

Визнано незаконними наказ ЗАТ «ІДС» №63/3-07Ц від

16.05.2007р.         про        накладення        на        ОСОБА_1

дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказ №77/3-07Ц від 04.06.2007р. про її звільнення з посади торгівельного агента по роботі з ключовими клієнтами Херсон-команди (далі торгівельний агент); поновлено ОСОБА_1  на вказаній посаді з 06.06.2007р.; стягнуто з ЗАТ «ЩС» на користь ОСОБА_1  середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 15 077 грн. 36 коп.,  судовий збір у доход держави в розмірі 150 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі ЗАТ «ЩС» просило рішення суду скасувати,  ухвалити нове,  яким в задоволенні позовних вимог відмовити,  посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права,  порушення норм процесуального права,  невідповідність висновків суду обставинам справи.

В письмових запереченнях позивачка просила відхилити апеляційну скаргу,  рішення суду залишити без змін,  як постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача,  осіб,  що з'явилися в судове засідання,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно,  що ОСОБА_1  працювала у відповідача на посаді торгівельного агента з 17.10.2005р. /а.с.  94/.

Наказом №63/3-07Ц відповідач застосував до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни,  що виявилося в невиконанні законних вимог керівника /а.с.  16/.

Наказом №77/3-07Ц від 04.06.2007 року відповідач звільнив ОСОБА_1  із займаної посади за систематичне невиконання посадових обов'язків без поважних причин та порушення трудової дисципліни,  що виявилося в невиконанні законних вимог керівника згідно п.3  ст.  40 КЗпП України /а.с.  15/.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 ,  суд виходив з недоведеності відповідачем тієї обставини,  що позивачка систематично не виконувала посадові обов'язки,  порушувала трудову дисципліну.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи,  підтверджується дослідженими судом доказами,  яким дана відповідна юридична оцінка,  ґрунтується на вимогах закону.

Рішення                                постановлено        з        додержанням        норм

матеріального і процесуального права,  тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Разом з тим,  судова колегія не погоджується з висновком суду про порушення з боку ЗАТ "ІДС" вимог  ст.  ст.  148, 149 КЗпП України при винесенні наказу №63/3-07Ц від 16.05.2007р. про застосування до позивачки догани,  якого суд дійшов з огляду на те,  що відповідач не витребував від позивачки письмового пояснення щодо порушення та наклав дисциплінарне стягнення в період її тимчасової непрацездатності.

При цьому колегія суддів вважає,  що такий висновок суду не ґрунтується на вимогах трудового законодавства.

Так,  згідно  ст.  149 КЗпП України умовою застосування власником або уповноваженим ним органом дисциплінарного стягнення до порушника трудової дисципліни є заявления до останнього вимоги про надання письмового пояснення,  а не фактичне отримання такого пояснення,  надання якого залежить від волевиявлення самого працівника (згідно акту відповідача від 26.04.2007р. позивачка відмовилася надати відповідні пояснення) /а.с.  54/.

Згідно  ст.  40 КЗпП України тимчасова непрацездатність працівника має юридичне значення лише при його звільненні з ініціативи власника або уповноваженого ним органу і підстави враховувати цю обставину у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани відсутні.

З огляду на вищенаведене,  з рішення суду слід виключити вказаний висновок суду як помилково зроблений.

Інші доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються,  як такі,  що не обґрунтовані вимогами закону,  належними доказами,  і такі,  що висновки суду не спростовують.

Зокрема,  безпідставними є посилання апелянта на доказове значення для видання наказу №63/3-07Ц від 16.05.2007р. листа директора CM «Богатир» на ім'я безпосереднього керівника позивачки від 24.04.2007р. /а.с.  52/ та доповідної записки начальника торгового відділу СПД «ОСОБА_2» ОСОБА_3 від 23.04.2007р. /а.с.  51/,  оскільки викладені в них відомості про незадовільну роботу ОСОБА_1  носять неконкретний характер,    не   мають   посилання   на   час,    коли   зазначені   в   них

обставини мали місце,  в той час,  як  ст.  148 КЗпП України передбачено певні строки з дня виявлення проступку та з дня його скоєння,  за сплином яких дисциплінарне стягнення не може бути накладене.

Посилання ЗАТ «ІДС» на службову записку директора СПД «ОСОБА_2» від 08.05.2007р. про те,  що позивачка протягом трьох тижнів не вирішує питання обміну товару /а.с.  58/,  як на доказ повторного скоєння позивачкою дисциплінарного проступку,  колегія суддів також: не приймає до уваги,  оскільки така бездіяльність останньої достовірно не підтверджена. Крім того,  два тижня з трьох,  зазначених в службовій записці (з 25.04.2007р. до 08.05.2007р.),  ОСОБА_1  була тимчасово непрацездатна /а.с.  93/ і ця обставина мала б бути оцінена як поважна причина невиконання нею посадових обов'язків у разі доведення такого факту відповідачем.

Аналіз апелянтом розміру призначених позивачці премій згідно Полонсення про преміювання підрозділу продансу компанії за особисті досягнення /а.с.  32-34/,  також є юридично неспроможним,  оскільки згідно ч.3  ст.  149 КЗпП України попередня робота працівника має значення у разі обрання виду стягнення за проступок,  скоєння якого позивачкою у розглянутій справі відповідачем не доведено.

Керуючись  ст.  ст.  303, 307, 308, 315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.  Херсона від 22 листопада 2007 року залишити без змін,  виключити з його мотивувальної частини висновок суду про порушення ЗАТ «ІДС» вимог  ст.  ст.  148, 149 КЗпП України при винесенні наказу №63/3-07Ц від 16.05.2007р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  може бути оскарнсена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.