Справа №2-524/2008 року

Р I Ш Е Н  Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 березня 2008 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді                                                                Твердохліб  В.А.,

при секретарі                                                                                       Івановій І.О.,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16.01.1998 року.

Від шлюбу дітей не мають.

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачкою,  посилаючись на те,  що подружнє життя не склалось,  починаючи з червня 2004 року вони не ведуть спільного господарства та не підтримують сімейно-шлюбних стосунків,  а тому подальше перебування в шлюбі неможливе. Розірвати шлюб в порядку  ст. 109 ІЩК України відповідачка не бажає.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити,  посилаючись при цьому на обставини справи викладені в позовній заяві.

Відповідачка проти заявлених позовних вимог заперечувала,  вказувала,  що спільне господарство з позивачем вони припинили вести з листопада 2007 року,  проживають разом,  а тому вважала,  що збереження сім'ї та шлюбу можливе і просила надати строк для примирення.

Зазначене клопотання судом задоволено та сторонам надано два місяці для примирення.

В подальшому позивач позов підтримав та просив його задовольнити,  зазначав,  що починаючи з 16.02.2003 року вони не проживали разом та не вели спільного господарства,  після надання строку на примирення намагались проживати разом протягом 2-х тижнів,  однак примирення досягнуто не було,  між ними з будь-яких побутових питань виникали конфлікти,  сварки та непорозуміння,  враховуючи зазначене вважав,  що сім'ю зберегти неможливо. Зазначав,  що з 07.01.2008 року вони проживають окремо. Витрати по реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС просив покласти на нього.

Відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу за умови вирішення з позивачем питання щодо права власності на приватний житловий будинок,  який побудований ними спільно в шлюбі,  пояснила,  що з січня 2007

2

року спільного господарства не ведуть та не підтримують шлюбних стосунків,  проживають окремо.

Суд,   вислухавши  пояснення  сторін,   дослідивши  матеріали     справи,  вважає,  що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено,  що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16 січня 1998 року.

З січня 2007 року сторони остаточно припинили підтримувати шлюбні стосунки,  з цього ж часу не ведуть спільного господарства,  проживають окремо,  наданий судом строк на примирення,  позитивного результату не дав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку,  що шлюб існує формально,  сім'ю зберегти неможливо,  а тому позов слід задовольнити.

Що стосується позиції відповідачки з приводу права власності на спільне нерухоме майно,  то у випадку недосягнення згоди між сторонами з приводу володіння,  користування та розпорядження майном,  даний спір може бути вирішений в судовому порядку в окремому провадженні.

Керуючись  ст.  ст. 110,  112 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст.  57-60,  174,  209,  215,  223 ЦПК України ,  суд ,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований 16 січня 1998 року в Відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м.  Києва між ОСОБА_1та ОСОБА_2,  про що є актовий запис за №40,    розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в відділі РАЦС стягнути з ОСОБА_1. 25, 00 грн.,    ОСОБА_2. від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.