ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“06” грудня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
при секретарі: Ткачук Н.В.
за участю представників:
позивача: Іваненко С.О.
відповідача: не явка
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 р. та рішення Господарського суду Луганської області від 17.01.2006 р.
у справі № 8/726 пн
за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо»
про припинення юридичної особи , -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2005 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекцій у м. Луганську звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» про припинення юридичної особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» більше року не подає до податкового органу податкові декларації та документи фінансової звітності, це, в свою чергу, згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» від 15.04.2004р. № 755-ІVє підставою для припинення юридичної особи за рішенням суду.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.01.2006р., залишеним без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р., позов задоволено. Юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» припинено.
Не погоджуючись з рішенням та ухвалою суду першої та другої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» оскаржило їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати дане рішення і ухвалу з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, і закрити провадження у справі.
В судове засідання представники відповідача не з’явились.
До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання від 05.12.2006р. б/н, яке підписано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» - Зимогоровим О.С. про відкладення розгляду справи. Проте, суд касаційної інстанції не може прийняти вказане клопотання до уваги та задовольнити його, оскільки воно не підтверджено заявником у встановленому порядку. Крім того, на думку судової колегії, хвороба представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» не є достатньо обгрунтованою підставою для відкладення розгляду справи з урахуванням того, що інтереси підприємства мають право також представляти директор, головний бухгалтер інші представники тощо.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» зареєстровано в якості суб’єкта підприємницької діяльності Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, про що зроблено запис 04.04.2001р. в журналі реєстрації за № 28451.
08.04.2002р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» взято на облік Управлінням державної реєстрації та міського реєстру м. Луганськ за місцезнаходженням: м. Луганськ, вул. Градусова, 2. Засновником товариства є Крижанівський Антон Анатолійович, керівником – Якуш Роман Володимирович.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.2001р. № 2151 –XIIплатники податків і зборів зобов’язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» всупереч вимогам даного Закону не надаються документи фінансової звітності більше року, оскільки остання декларація з ПДВ надана станом на липень - 20 серпня 2004р., декларація з податку на прибуток станом за півріччя 2004р.- 09 серпня 2004р. При цьому, відповідач не заперечує даний факт, та обґрунтовує це тим, що вилучення податковим органом печатки підприємства унеможливило надання ним податкової та фінансової звітності.
В обґрунтування даних доводів відповідач посилається, зокрема, на Наказ ДПА України № 143 від 29.03.2003р. «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» та Наказ ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», які передбачають засвідчення достовірності даних вказаних у декларації, підписами керівника та головного бухгалтера з прикладенням печатки підприємства.
Однак, суд касаційної інстанції не може погодитися з вказаним аргументами відповідача з урахуванням того, що накази ДПА України, за юридичною силою є підзаконним актами, які приймаються на виконання законів. Отже, наявність в підзаконних актах такої вимоги як прикладення печатки підприємства на підпис керівника та головного бухгалтера в декларації є критерієм визначення достовірності даних, які містяться в цій декларації, а не підставою для її неподання. У свою чергу, Закон України «Про систему оподаткування» визначає обов’язок будь-якого платника податків і зборів подавати декларації та бухгалтерську звітність.
Крім того, доводи відповідача спростовуються приписами п.п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, відповідно до якого прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов’язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім’я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7., не застосовується.
Проте, з матеріалів справи № 8/726 пн вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів подання податкової звітності, яка не була прийнята контролюючим органом через відсутність печатки. Або ж доказів надіслання податкової звітності на адресу податкового органу.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2006р. № 755-ІVпідставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що факт неподання відповідачем податкової звітності протягом року є достатньо обгрунтованою підставою для припинення юридичної особи.
Згідно з ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Експо» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 17.01.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. у справі № 8/726 пн - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.
Головуючий(підпис)Конюшко К.В.
Судді
(підпис)
Ланченко Л.В.
(підпис)
Нечитайло О.М.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Степашко О.І.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.В. Конюшко