Справа № 2-2440/11

У Х В А Л А

іменем України

17 червня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді…………………………………Дністрян О.М.,

при секретарі…………………………………………Проскуренко М.С.,

за участю представника заявника - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту автомобіля марки MAZDA-6, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, 2007 року виписку, який належав на праві власності ОСОБА_6, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2011 році в порядку ст.154 ЦПК України ухвалою судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області Федоровою О.Ф. вжито заходів забезпечення позову та накладено арешт на вищезазначений автомобіль. Також заявник зазначив, що відповідно до протоколу № 0513535-1 проведення аукціону по реалізації арештованого автомобіля від 20.02.2014р. та акту про проведений аукціон від 27.02.2014р. переможцем аукціону став він, тобто він придбав на вказаному аукціоні автомобіль марки MAZDA-6, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, 2007 року виписку, який належав боржнику ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію РСА № 809871. За наслідками проведення аукціону йому 27.02.2014р. приватним нотаріусом Донецького міського округу ОСОБА_7 видано свідоцтво, в якому посвідчено його право власності на цей автомобіль та приписано зареєструвати право власності в органах Державтоінспекції у 10-денний термін згідно зі ст.34 Закону України „Про дорожній рух", але у зв'язку з тим, що з 21.12.2011 р. Шахтарським міськрайонним судом Донецької області накладено арешт, який на теперішній час не скасований судом, це перешкоджає йому реалізувати своє право власності на автомобіль у повному обсязі, він не може користуватися та розпоряджатися належним йому автомобілем. Вважає, що на данний момент подальше існування арешту аітомобіля є незаконним та перешкоджає його законним правам власника вказаного автомобіля. Просив суд в порядку ст.154 ЦПК України скасувати забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль марки MAZDA-6, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, 2007 року виписку.

В судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_2 (довіреність НАА № 061660 від 04.06.2014р.) - підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та пояснив, що заходи забезпечення мають тимчасовий характер, а на данний час обставини, які зумовлювали його накладення відпали, оскільки його довірітелем майно придбано добросовісно, на теперішній час немає жодних підстав для застосування такого заходу забезпечення, так як є новий власник автомобіля, позов який забезпечувався жодним чином не стосується прав та обов'язків нового власника, крім того, підтвердив, що стягувач ОСОБА_3 коштів від реалізації автомобіля не отримав.

Представник стягувача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ( довіреність ВРО № 504061 від 16.12.2010р.) - в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував та пояснив, що рішення суду про стягнення грошової суми у розмірі понад 160 000 грн. на користь його довірітеля, яке було забезпечене цим арештом не виконано, коштів ОСОБА_3 від реалізації арештованого автомобіля не отримав, право власності у заявника виникло значно пізніше забезпечення позову, тому виникнення права власності у третьої особи не може бути підставою для скасування арешту до виконання рішення суду, яке було забезпечене цим арештом, торги відбулися за виконавчим написом нотаріуса, організатори цих торгів не врахували того факту, що майно знаходиться під арештом. Вважає, що право власності заявника виникло неправомірно в період арешта майна. Просив відмовити в задоволенні заяви.

Боржник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений, про причини неявки не повідомив.

Суд, вислухавши учасників судовго розгляду та вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

16 грудня 2011 року ухвалою судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області забезпечено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення 150 000 грн. заборгованості за договором позики шляхом накладення арешту на майно, зокрема: на автомобіль MAZDA-6, державний реєстраційний знак НОМЕР_3, належний на праві власності ОСОБА_6 - шляхом заборони його відчуження (перереєстрації).

На підставі рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики задоволено - стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики 150 000 грн. та судові витрати в розмірі 1594 грн. Рішення набрало чинності, виконавчий лист перебуває на виконанні у ВДВС Шахтарського міськрайоного управління юстиції, до теперішнього часу не виконано.

Згідно протоколу № 0513535-1 проведення аукціону по реалізації арештованого рухомого майна, яке належить ОСОБА_6, від 20.02.2014р. та акту про проведений аукціон від 27.02.2014р. державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку при примусовому виконанні виконавчого напису № 3795, виданого 14.06.2013 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ „ОТП Факторінг Україна" боргу у розмірі 146 872,14 грн. - переможцем аукціону став ОСОБА_5, продажна ціна автомобіля MAZDA-6, державний реєстраційний знак НОМЕР_3 - 75 000 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі було закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Виходячи зі змісту ст. ст. 152-154 ЦПК України забезпечення позову - слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у зв'язку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволенні вимог позивача.

У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжитті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Виходячи з правил даної норми закону та приймаючи до уваги, що рішенням суду позов було задоволено та з відповідача ОСОБА_6 стягнуто борг 150 000 грн. та те, що зазначене рішення до теперішнього часу не виконано, суд вважає, що за таких умов заходи забезпечення позову повинні зберігати свою дію до фактичного виконання рішення суду. Крім того, здійснення виконавчого напису (виданого 14.06.2013 р.) та проведення аукціону з продажу забезпеченого автомобіля (20.02.2014р.) відбулося значно пізніше від застосування заходу забезпечення позову - арешту автомобіля шляхом заборони його відчуження (перереєстрації) (ухвала судді від 16.12.2011 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, оскільки підстав для скасування арешту в розумінні вимог ст. 154 ЦПК України заявником не наведено, рішення суду на забезпечення якого було застосовано цей захід не виконано.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, якщо ухвалу було постановлено без участі особи.

Суддя : О.М. Дністрян.