Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/279/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І. М.
Категорія - 172-7 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2014 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю ОСОБА_3, її захисника - адвоката ОСОБА_4, прокурора Черевко Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2014 року в справі про притягнення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року громадянки України, з середньою освітою, одруженої, консультанта Першої нотаріальної контори м. Кіровограда, депутата Соколівської сільської ради, Кіровоградського району та області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, оформленого 29 квітня 2014 року прокурором Кіровоградського району Кіровоградської області Іваніщевим О.В. -ОСОБА_3 поставлено за провину те, що вона будучи депутатом Соколівської сільської ради Кіровоградського району - суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення,всупереч вимог п.1 та 2ч.1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», до початку роботи тридцять сьомої сесії Соколівської сільської ради шостого скликання, яка відбулась 24 грудня 2013 року та безпосередньо на засіданні сесії, перед голосуванням за рішення № 1481 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», в тому числі і її сину ОСОБА_6, у письмовій формі не повідомила депутатів Соколівської сільської ради та голову цієї ради про конфлікт інтересів.
Постановою судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2014 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу корупційного правопорушення.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення, суддя на підставі досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а також показань свідків, дійшов до висновку про недоведеність прокурором та відсутність конфлікту між особистими інтересами ОСОБА_3 та її службовими повноваженнями, під час голосування на сесії Соколівської сільської ради за рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», який би міг вплинути на об'єктивність або неупередженість прийнятого рішення, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень, оскільки ОСОБА_3 діяла в межах депутатських повноважень
Крім того зазначив, що участь ОСОБА_3, як депутата сільської ради в голосуванні не утворює склад корупційного правопорушення, ОСОБА_3 безпосередньо не могла вплинути на результати колегіального рішення сесії Соколівської сільської ради, належні та допустимі докази наявності в її діях корисливого умислу, як однієї з кваліфікуючих ознак корупційного правопорушення, а також можливість спричинення нею збитків або порушення інтересів держави та окремих осіб - відсутні.
В апеляційній скарзі прокурор Кіровоградського району Кіровоградської області Іваніщев О.В. просить скасувати вищевказану постанову районного суду як незаконну, вказуючи на необ'єктивність та неповноту у з'ясуванні судом фактичних обставин справи та дослідженні доказів, що призвело до передчасного, необґрунтованого та неправильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 складу корупційного правопорушення.
Зокрема, з посиланням на п. 1 та 2 ч.1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та ч.1 ст. 15 Закону України « Про правила етичної поведінки» прокурор зазначає про те, що ОСОБА_3 для недопущення будь - якої можливості виникнення конфлікту інтересів повинна була письмово повідомити депутатів Соколівської сільської ради та її голову про конфлікт інтересів, а також не приймати участь в голосування.
Крім того, в апеляційній скарзі прокурор стверджує, що необґрунтована позиція суду негативно впливає на стан профілактики вчинення корупційних правопорушень, породжує відчуття безкарності у винних осіб та сприяє ухиленню від відповідальності.
В судовому засіданні прокурор Черевко Є.М. апеляційну скаргу підтримав повністю, просив суд її задовольнити і крім обставин, викладених в скарзі доповнив, що неповідомлення ОСОБА_3 про конфлікт інтересів є прямим порушенням правил депутатської етики, які вказують про те, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади не може використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях, а також вимог п.1, 2 ч.1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», у зв'язку з чим просив суд визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та призначити адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просить відмовити прокурору в задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про закриття провадження в справі.
Зокрема зазначає про те, що ОСОБА_3 не була обізнана і їй не роз'яснювались положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», перед початком голосування список осіб, які претендували на земельні ділянки не оголошувався, з проектом рішення ОСОБА_3 не була ознайомлена, рішення прийнято більшістю голосів не поіменно, а згідно з додатком, а тому вона не знала і не могла знати про те, що саме на цій сесії відбудеться голосування за рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою, в тому числі ОСОБА_6 і своєю присутністю ніяким чином не могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийнятого депутатами рішення.
Крім того, вказує про те, що оскільки рішення сесії «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» має лише формальний характер, в результаті його прийняття у ОСОБА_6 не виникло право власності або користування земельною ділянкою, яка навіть не визначена на місцевості, то у ОСОБА_3 не було і не могло бути конфлікту інтересів, як такого, тим більш, що в протоколі не конкретизовано і під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурором не доведено наявність суперечностей між її особистими інтересами та службовими повноваженнями, як депутата Соколівської сільської ради.
Стверджує про відсутність в діях ОСОБА_3 кваліфікуючих ознак корупційного діяння, а саме корисливого умислу та можливість отримання при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, взагалі будь-якої неправомірної вимоги, відсутність фактичного конфлікту інтересів, конкретного не визначення та недоведеності інкримінованого ОСОБА_3 обвинувачення в корупції.
ОСОБА_3 також заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора і доповнила, що вона не входить до складу земельної комісії при Соколівській сільській раді, 24 грудня 2013 року на сесії вирішувались багато земельних питань, рішення приймалось згідно додатку, список осіб не оголошувався, а тому перед початком голосування вона не знала про те, що буде прийматись рішення стосовно її сина ОСОБА_6 та фізично не могла повідомити про конфлікт інтересів.
Крім того пояснила, що рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» не може бути реалізовано, оскільки земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_6 взагалі не визначена на місцевості, при таких обставинах ОСОБА_6 необхідно повторно звертатись з відповідною заявою до голови Соколівської сільської ради.
З'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора Черевка Є.М., Лобікової В.Ф. та її захисника - адвоката ОСОБА_4, зваживши їх доводи, а також дослідивши представлені матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов до висновку, про те, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає за таких підстав.
Як правильно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_3, згідно рішення першої сесії шостого скликання №2 від 11 листопада 2010 року є депутатом Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
29 жовтня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до голови Соколівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки, загальною площею розміром 0,12 га, розташованої на території Соколівської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Заява ОСОБА_6 розглянута 24 грудня 2013 року земельною комісією Соколівської сільської ради з прийняттям рішення, згідно з яким сільській раді запропоновано її задовольнити.
Як вбачається з протоколу тридцять сьомої сесії Соколівської сільської ради шостого скликання, яка відбулась 24 грудня 2013 року, депутатам цієї ради пропонувалось розглянути 11 питань згідно порядку денного, в тому числі земельні питання, вирішення яких ініційовано землевпорядником сільської ради ОСОБА_7
Так, на сесії депутатами Соколівської сільської ради прийнято 48 рішень ( з 1458 по 1506 ) по різним земельним питанням за зверненнями громадян та юридичних осіб, в тому числі рішення № 1481, згідно з яким громадянам, які зазначені в додатку надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Крім того, в рішенні конкретно зазначено про те, що вказані в списку громадяни повинні в місячний термін замовити виготовлення проекту землеустрою у суб'єктів господарювання, які мають відповідні дозволи та право проводити землевпорядні роботи і протягом року подати його на затвердження сесією сільської ради, у разі невиконання цієї умови рішення вважається не дійсним ( а.с. 19-36).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, будучи попереджені про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, пояснили суду про те, що питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вирішувалось списком, з урахуванням висновків земельної комісії, будь-якого впливу на членів земельної комісії з сторони ОСОБА_3 не здійснювалось ( а.с. 78-79).
Таким чином, рішення № 1481 від 24 грудня 2013 року приймалось більшістю голосів депутатів Соколівської сільської ради не поіменно, а згідно додатку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» під конфліктом інтересів розуміється суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватися корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.
Крім того, корупційні правопорушення характеризуються умисною формою вини.
Зокрема, згідно ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особу, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких родичів.
Згідно примітки 2, у цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.
За версією прокурора Лобікова В.Ф. знала про те, що проект рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність її сину ОСОБА_6 буде голосуватись депутатами Соколівської сільської ради саме на цій сесії та усвідомлюючи про наявність конфлікту інтересів письмово не повідомила про це депутатів та голову сільської ради.
Разом з цим, матеріали адміністративної справи не місять і прокурором не представлено даних, які б з достовірністю свідчили про те, що ОСОБА_3 перед початком сесії знала про те, що відбудеться голосування за проект рішення про надання її сину ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою.
Більш того, фактичні обставини справи та їх об'єктивна оцінка свідчать про те, що 24 грудня 2013 року на розгляд депутатів Соколівської сільської ради виносилось всього 11 питань порядку денного, в тому числі земельні питання.
За результатами голосування депутатами сільської ради прийнято всього 48 рішень, в тому числі рішення № 1481 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» згідно списку, тобто депутати голосували не поіменно, а списком вцілому.
По суті ОСОБА_3 перед початком роботи сесії могла і не знати про те, що в додатку до рішення, міститься прізвище її сина, якимось чином вплинути на результати голосування, своїми діями спричинити шкоду або порушити інтереси держави, громади або окремої особи.
Об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про спонукання ОСОБА_3 депутатів Соколівської сільської ради до голосування за рішення на користь ОСОБА_6, наявність у неї особистого корисливого інтересу немає.
В Україні задекларовано та діє принцип невинуватості особи, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
В даному випадку матеріали справи не містять і прокурором не представлено будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про наявність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_3 та її службовими повноваженнями, як депутата Соколівської сільської ради в момент прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, в чому конкретно полягав конфлікт інтересів і в чому це виразилось, якщо дане рішення носить лише формальний, процедурний характер.
Також слід зазначити про те, що в результаті прийнятого рішення ОСОБА_6 не набув права власності або користування земельною ділянкою, яка навіть не визначена на місцевості, йому як і іншим жителям АДРЕСА_2 надано дозвіл лише на розробку проекту землеустрою, який згідно ст. 25 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 pоку№ 858-IV складається з програм, схем, проектів, узгоджень з контролюючими службами, спеціальних тематичних карт, іншої технічної документації і виготовляється за кошти замовника.
Тому, доводи захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відсутність у діях його підзахисної обов'язкових, кваліфікуючих ознак корупційного правопорушення є обґрунтованими.
Вказаним обставинам, з урахуванням оголошених та досліджених в судовому засіданні письмових доказах, а також показань свідків районний суд дав об'єктивну оцінку, про що змістовно та вмотивовано зазначив в оскаржуваному прокурором рішенні.
Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, відповідно до положень ст.ст. 245, 251, 252 та 280 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи і являється правильним.
Доводи апеляційної скарги прокурора про недотримання районним судом принципів повноти та об'єктивності під час розгляду справи, апеляційний суд вважає безпідставними і необґрунтованими.
Більш того, обвинувачення ОСОБА_3 в корупції є формальним та неконкретним, з урахуванням вищевикладеного, свідчить про відсутність в її діях складу корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку з чим постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2014 року про закриття провадження в справі за відсутності в діях ОСОБА_3 складу даного адміністративного правопорушення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2014 року про закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Д.Л. Іванов