АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-483 2008 р.                      Головуючий у 1 інстанції Циганаш І.А.

Категорія 6                                             Доповідач Дуковський О.Л.

УХВАЛА

 Іменем України

11 березня 2008 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Вербицького B.C.

Суддів - Дуковського О.Л.,  Єгорової С. М.

при секретарі - Тітенко Л.В. розглянула у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.   Кіровограді  цивільну  справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.  Кіровограда від 24 грудня 2007 р.

Заслухавши доповідача,  сторони та їх представників,  вивчивши матеріали справи,  колегія суддів судової палати,  -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розподіл домоволодіння в натурі,  встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у володінні та користуванні власністю.

В обґрунтування вимог зазначила,  що вона є власником 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до ухвали Ленінського райсуду м.  Кіровограда від 15.10.2003 року,  а відповідач є власником 2/3 частин цього домоволодіння.

Вона бажає відокремити свою частку від частки відповідача,  але ОСОБА_1 поводить себе як власник всього будинку і чинить їй перешкоди у користуванні як жилою площею,  так і земельною ділянкою (двором).

Суд урахувавши висновки експертизи про можливі варіанти розподілу будинку і присадибних споруд на два окремих ізольованих приміщення позов ОСОБА_2  задовольнив частково.

Провівши розподіл домоволодіння в натурі,  залишив у власність сторін кімнати та споруди згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 289/3 від 15.10.2007 року,  як зазначено у варіанті № 2.

Зобов'язав ОСОБА_2 за власний рахунок переобладити помешкання і провести ремонтні роботи з метою облаштування другого входу,  опалювального пристрою та лічильника електроенергії.

Стягнув з позивачки на користь відповідача різницю у вартості часток в сумі 1355 грн. Визначив порядок користування земельною ділянкою зі збереженням існуючого в'їзду,  а двір залишив у загальному користуванні сторін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і про ухвалення   нового   рішення,    яким   зобов'язати   його   сплатити   позивачці   грошову

компенсацію за її частку в домоволодінні,  а за ним визнати право власності на домоволодіння. Крім цього,  він не згоден з висновком експерта,  а також з розміром частки в будинку Жигалової,  зазначивши,  що ще до укладення шлюбу з її матір'ю,  спадкоємцем якої є позивачка,  побудував літню кухню,  погріб,  туалет,  огорожу та забетонував двір. У зв'язку з чим його частка повинна бути більша ніж 2/3. Також на думку ОСОБА_1 суд не врахував того,  що позивачка забезпечена житлом у м.  Феодосія.

Обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що вона задоволенню не підлягає,  а рішення суду законне і обґрунтоване.

Судом встановлено,  що згідно ухвали Ленінського районного суду м.  Кіровограда від 15.10.2003 р. між сторонами затверджено мирову угоду,  згідно якої позивачка є власницею 1/3 частини,  а відповідач 2/3 частин будинку по АДРЕСА_2.

Мирова угода для сторін має силу рішення. Ухвала від 15.10.2003 року набула законної сили,  тому згідно ч.3  ст.  61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням,  що набрало законної сили не доказуються при розгляді даної справи,  а доводи про те,  що ідеальна частка відповідача більша ніж 2/3 домоволодіння - безпідставні.

Розподіл домоволодіння та порядок користування земельною ділянкою проведений судом на підставі висновку експертизи. Підстав ставити під сумнів висновки експертизи -немає. ОСОБА_1 свою незгоду з висновками експерта в апеляційній скарзі не обґрунтовує ніякими доказами. Тому рішення суду відповідає вимогам  ст.  57,  58,  60 ЦПК України.

Відповідно як до  ст.  132 ЦК УРСР,  так і до  ст.  186 ЦК України,  річ,  призначена для обслуговування (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням,  є її приналежністю і слідує за головною річчю.

З огляду на це сараї,  літні кухні,  інші господарські будівлі та споруди,  є приналежністю до жилого будинку і при вирішенні питання про його розподіл є невід'ємною частиною ідеальних долей.

Ураховуючи ту обставину,  що зустрічних вимог про відшкодування понесених витрат Яшкін не заявляв,  а компенсація за частку у домоволодінні при його розподілі може бути стягнута лише за згодою власника,  що виділяється,  колегія суддів вважає,  що суд до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального права.

На підставі викладеного і керуючись  ст.   ст.  303,  304,  307,  308,  313-315,  319 ЦПК України,  колегія суддів судової палати,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.  Кіровограда від 24 грудня 2007 року -залишити без зміни.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.