КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2014 р. Справа№ 910/24553/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Мельниченко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Іваненко В.Л.( за довіреністю від 16.12.2013 рік) ;
від відповідача : Надкирнична І.В. ( за довіреністю від 05.05.12014 рік);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит - Рейтинг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2014р.
у справі № 910/24553/13 (суддя: Шкурдова Л.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Девелоперська компанія "Профіт Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит - Рейтинг"
про розірвання договору.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Девелоперська компанія "Профіт Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит - Рейтинг" (відповідача) про розірвання договору №2202-08/02 від 22.02.2008 року про визначення та оновлення кредитного рейтингу боргового інструменту.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. по справі №910/24553/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі: розірвано Договір про визначення та оновлення кредитного рейтингу боргового інструменту №2202-08/02 від 22.02.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Девелоперська компанія "Профіт Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредит-рейтинг".
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив на те, що умови договору не містять обмежень, щодо можливості його розірвання на умовах та підставах визначених Законом, в свою чергу, позивачем належним чином доведено існування передбачених законом, зокрема ст. 907 ЦК України, підстав для розірвання договору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначили на те, що судом першої інстанції не встановлено наявність підстав для розірвання договору №2202-08/02 від 22.02.2008 року про визначення та оновлення кредитного рейтингу боргового інструменту, які передбачені ст. ст. 651, 652 ЦК України, а саме судом першої інстанції не було встановлено порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та зміну істотних обставин.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит - Рейтинг" та призначено справу № 910/24553/13 до розгляду на 06.05.2014 р., у складі колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
В подальшому розгляд справи декілька разів відкладався.
16.05.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких просить, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
20.05.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Також, 11.06.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача, надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній просить апеляційну скаргу, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
16.06.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача, надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких апелянт просить , апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні 17.06.2013 року представник позивача вказав , що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Девелоперська компанія "Профіт Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредит-рейтинг" був укладений Договір про визначення та оновлення кредитного рейтингу боргового інструменту № 2202-08/2 (а.с.13-20)
За своєю правовою природою Договір про визначення та оновлення кредитного рейтингу боргового інструменту № 2202-08/2 від 22.02.2008 є договором з надання послуг.
За умовами зазначеного договору, замовник доручив, а Виконавець зобов'язався за рахунок Замовника надати послуги по визначенню та оновленню кредитного рейтингу боргового інструменту Замовника, зазначеного у п. 2.1.1 Договору (випуск облігацій), за Національною шкалою кредитних рейтингів. (п. 2.1 договору).
У подальшому сторонами були укладені Додаткові угоди від 22.02.2008, 29.12.2010, 30.06.2011 до Договору, на підставі яких до Договору були внесені зміни (а.с. 25,26).
Згідно з п.п. 5.1, 5.2 Договору, за надання послуги визначення кредитного рейтингу боргового інструменту Замовник на умовах 100% попередньої оплати протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця винагороду в розмірі 100 000 грн. та 20 000 грн. ПДВ.
Відповідно до п. 5.3 Договору, за виконання послуги по оновленню кредитного рейтингу боргового інструменту Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця винагороду в розмірі 12 500 грн. та 2 500 грн. ПДВ, за кожне оновлення кредитного рейтингу.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2011 року, згідно з положеннями Додаткової угоди №1 від 29.12.2010 до Договору, розмір винагороди за виконання послуги по оновленню кредитного рейтингу боргового інструменту складає 8 000 грн. за кожне оновлення кредитного рейтингу.
Пунктами 9.1, 9.2 Договору встановлено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк Договору починає свій перебіг у момент укладання договору та діє до кінця місяця погашення боргового інструменту Замовника, а у частині розрахунків за Договором - до їх повного виконання сторонами. Відповідно до умов погашення облігацій Позивача, дата закінчення погашення облігацій - 06.06.2016.
Як зазначає позивач в позовній заяві, укладення Договору було зумовлене необхідністю подання ним до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту одного з уповноважених рейтингових агентств, щодо рівня кредитного рейтингу відповідного випуску облігацій для реєстрації випуску облігацій серії А та проспекту емісії цих облігацій у відповідності до Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 №322 "Про затвердження положення про порядок випуску облігацій підприємств ".
Підставами звернення позивача з позовом до суду першої інстанції про розірвання договору, було те, що Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1057 від 16.10.2009 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку " було скасовано вимогу подання емітентом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту одного з уповноважених рейтингових агентств або звіту одного з визнаних Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку міжнародних рейтингових агентств, щодо рівня кредитного рейтингу відповідного випуску облігацій для реєстрації випуску облігацій та проспекту емісії цих облігацій.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.08.2010 позивач звернувся до відповідача із листом №1 (а.с.27) з пропозицією підписати додаткову угоду до Договору про припинення терміну його дії за домовленістю сторін, тобто відповідно до п. 11.1 Договору, та надало для підписання додаткову угоду від 01.09.2010, підписану Позивачем.
Відповідачем було направлено на адресу позивача відповідь листом №2578 від 09.09.2010 (а.с.28), у якому відповідач звернув увагу позивача на строк дії Договору та відсутність у відповідача права на дострокове розірвання Договору, оскільки призупинення оновлення кредитного рейтингу, на думку Відповідача, буде суперечити вимогам законодавства, а саме п. 3.4 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1042 від 21.05.2007 "Про затвердження Правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою ". Крім того, відповідач повернув позивачу не підписану додаткову угоду від 01.09.2010 та наполягав на продовженні співпраці та наданні відповідачу необхідної для процедури оновлення інформації.
В подальшому, 17.09.2013 позивач повторно звернувся до відповідача з листом №17-09/13 (а.с.31) аналогічного змісту, та просив підписати додаткову угоду до Договору про його припинення (розірвання) за домовленістю сторін, з 01.10.2013, підписану позивачем.
Відповідачем було направлено на адресу позивача відповідь лист №1076 від 06.12.2013 (а.с.33), у якому відмовився достроково розірвати Договір та повернув не підписані екземпляри додаткової угоди позивачу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки відповідач не надав своєї згоди на розірвання Договору, позивачем обґрунтовані вимоги про розірвання Договору, на підставі ст. 907 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договір про надання послуг може бути розірвано, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порядок розірвання договору №2202-08/02 від 22.02.2008 року про визнання та оновлення кредитного рейтингу боргового інструменту визначений у Розділі 11 Договору та регулюється ст. 907 ЦК України.
Відповідно до п. 11.1 договору - якщо інше не передбачено договором або чинним законодавством України, договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Умови Договору не містять обмежень, щодо можливості його розірвання на умовах та з підстав, визначених Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною 1 ст. 206 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 Кодексу - сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, і у разі, якщо сторони не досягли згоди, щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивачем було належним чином доведено факт неодноразового звернення до відповідача із пропозицією про розірвання договору і про отримання відмови на внесену пропозицію.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, оскільки враховуючи положення підпункту 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору та положення ст. 907 Цивільного кодексу України, яким передбачена можливість розірвання даного виду договору в односторонньому порядку.
Так, Вищий господарський суд України у своєму інформаційному листі від 07.04.2008 №01-8/211 зазначає, що відповідно до частини другої статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, особи, які уклали договір, можуть у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього в односторонньому порядку.
Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, частиною четвертою статті 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.
Доводи представника апелянта про те, що перешкодою для розірвання Договору є обов'язкова вимога законодавства ( ст.4-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», п.п.3.4.,7.3. Правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою, затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1042 від 21.05.2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 року за № 607\13874, п.7 ч.1 Розділу Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 року № 2826, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2013 року за № 2180\24712) щодо надання відповідачем послуг з визначення та оновлення Кредитного рейтингу боргового інструмента позивача , на умовах передбаченим договором колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначені норми не виключають можливість дострокового розірвання Договору та припинення зобов'язання.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2009 року № 1057 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2009 року за № 1087\17103, скасовано вимогу подання емітентом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту одного з уповноважених рейтингових агентств або звіту одного з визнаних Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку міжнародних рейтингових агентств, щодо рівня кредитного рейтингу відповідного випуску облігацій для реєстрації випуску облігацій та проспекту емісії цих облігацій. Зважаючи на викладене, у ТОВ ДК «Профіт Груп» відсутня потреба одержувати послуги відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем належним чином доведено існування підстав для розірвання договору про визначення та оновлення кредитного рейтингу боргового інструменту, заявлені позивачем вимоги про розірвання договору є законними та обґрунтованими, та вірно були задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі № 910/24553/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит - Рейтинг" на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі № 910/24553/13 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі № 910/24553/13 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/24553/13 повернути до місцевого господарському суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко