Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/518/14-ц

Провадження № 2/270/642/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Свіягіній О.Е., заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом

Комунального підприємства «Макіївтепломережа»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за відпущену

теплову енергію ,-

В С Т А Н О В И В:

КП «Макіївтепломережа» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за відпущену теплову енергію, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка проживаючи в квартирі АДРЕСА_1, користується послугами позивача по постачанню теплової енергії, але тривалий час не вносить оплату наданих послуг у зв'язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.01.1999 року по 01.01.2014 року в загальній сумі 15977,16грн., яку просять стягнути на користь позивача, а також стягнути судовий збір у розмірі 243,60грн., сплачений при подачі позову до суду, зазначаючи, що раніше вони зверталися до суду із заявою про видачу судового наказу, але у прийнятті заяви їм було відмовлено.

Представник позивача в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надана заява з проханням справу розглянути без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі і не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, і від неї не надійшло повідомлення про причини неявки. Про день та час розгляду справи відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, в зв»язку з чим, у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України суд дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів, проти чого представник позивача в своїй письмовій заяві не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Як встановлено судом, договір між сторонами не був укладений, але суд вважає доведеним той факт, що позивач поставляє теплову енергію до будинку відповідача, а в подальшому теплова енергія розподіляється по будинку житловим органом на балансі якого перебуває цей будинок Судом встановлено, що постачання теплової енергії здійснюється позивачем КП «Макіївтепломережа» до вводу в будинок і ці мережі перебувають на балансі позивача, а мережі внутрішньобудинкові - на балансі житлового органу, який здійснює їх обслуговування. Межею розподілу балансової і експлуатаційної відповідальності приймається обріз будинку, або межа балансової належності.

Згідно п.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов»язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов»язком споживача теплової енергії, серед інших, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, тобто укладання договору є також і обов»язком споживача, а не лише теплопостачальника, в зв»язку з чим відсутність письмового договору при фактичному надані послуг не звільняє споживача від її оплати, який зобов»язаний своєчасно оплачувати житлово - комунальні послуги.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов»язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено копією особового рахунку, відповідачка ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1, і проживаючи в зазначеній квартирі користується послугами позивача по постачанню теплової енергії, тобто фактично перебуває в договірних правовідносинах з позивачем, а тому зобов'язана своєчасно вносити оплату наданих послуг/а.с.5/. КП «Макіївтепломережа» надаються послуги з теплопостачання в зазначений будинок.

Згідно ч.2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Зі змісту договору від 11.10.2010 року № 21/21210 про розстрочення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги теплопостачання вбачається, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір згідно до якого відповідачка, на момент його укладення, визнала суму заборгованості, що утворилася станом на 01.10.2010року у розмірі 11072,32грн. і зобов'язалася погашати її поступово протягом 36 місяців у розмірі по 307,56грн. щомісячно/а.с.14/.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу. Згідно з вимогами ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до розрахунків наданих позивачем, підтверджений факт наявності заборгованості по оплаті відповідачкою наданих послуг за відпущену теплову енергію за період з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року включно і загальна сума заборгованості становить 15977,16грн./а.с.6-13/.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язана особа, а саме споживач теплової енергії ОСОБА_1, уклавши і підписавши вище договір про розстрочення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги з теплопостачання, не заперечуючи в ньому факту того, що раніше утворилася заборгованість, вчинила дії, що свідчать про визнання нею боргу за надані послуги по постачанню теплової енергії, а тому перебіг позовної давності був перерваний з часу укладення вищевказаного договору і розпочався спочатку.

Крім того, відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам та не скористалася своїми правами сторони у процесі і не надала суду жодного з доказів, що спростовують доводи позивача, а відповідно до вимог ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, у відповідності зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243,60грн. сплачений при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 257, 264 ч.1, 267 ч.3, 525,526 ЦК України, п.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218,224-226 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги комунального підприємства «Макіївтепломережа» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Макіївтепломережа» заборгованість по оплаті послуг за відпущену теплову енергію за період з 01.01.1999 року по 01.01.2014 року в сумі 15977,16грн., а також судовий збір у розмірі 243,60грн., а всього стягнути 16220,76грн.грн. (шістнадцять тисяч двісті двадцять грн. 76коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом подання письмової заяви відповідачем до районного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Андрюшина Л.А.