Справа: № 1кп/437/498/14

(437/4486/14)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді Коліуша О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Столбової Х.О.,

прокурора Бурмістрова В.І.,

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, громадянина України, українця, який має неповну середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

15.08.2013 р. Кам'янобрідським районним судом м. Луганська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 01.03.2014 р., приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходився біля будинку АДРЕСА_3 у м. Луганську, де побачив поруч припаркований автомобіль ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, двері якого знаходились у відчиненому стані, ключі запалення двигуна транспортного засобу знаходились у салоні автомобілю.

Після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння легковим автомобілем ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 знаходиться в приміщенні кафе «Райський куток», за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінців, 15, що виключає можливість контролю потерпілого за вказаним автомобілем, а також тим, що двері з боку водійського сидіння автомобілю знаходились у відчиненому стані і в замку запалювання знаходиться ключ, ОСОБА_1 проник до автомобілю та сів за кермо транспортного засобу.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, скориставшись тим, що двигун автомобілю ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1 завівся, ОСОБА_1, скориставшись автомобілем, покинув місце скоєння кримінального правопорушення.

Проїжджаючи по вул. Перемоги м. Луганська, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 був затриманий старшим інспектором ДПС УДАІ ГУМВС України у Луганській області старшиною міліції Лисак Володимиром Олександровичем, ІНФОРМАЦІЯ_5, та інспектором ДПС УДАІ ГУМВС України у Луганській області старшиною міліції Ігнатовим Володимиром Володимировичем, ІНФОРМАЦІЯ_6.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі і пояснив, що о 17 годині 00 хвилин, він знаходився на вул. Челюскінців у м. Луганську, де побачив припаркований автомобіль ВАЗ 21011, двері якого були відчинені та ключі запалення двигуна транспортного засобу знаходились у салоні автомобілю. Після чого він вирішив викрасти вказаний автомобіль, впевнившись, що поруч з автомобілем не знаходиться його власник, він сів за кермо та попрямував на вказаному автомобілі до району 3-й кілометру м. Луганська, через деякий час його зупинили працівники ДАІ, попросили пред'явити посвідчення водія та документи на автомобіль. Він повідомив, що документи відсутні, після чого працівники ДАІ склали у відношенні нього адміністративний протокол, через деякий час приїхали працівники міліції, яким він повідомив, що вкрав даний автомобіль.

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд, з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння доведеною.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК України, за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Вчинений обвинуваченим злочин за ч 2 ст. 289 КК належать до тяжких злочинів.

Обвинувачений раніше судимий. За місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Виходячи з зазначених обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, пов'язане з позбавленням волі, так як, на думку суду, його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15.08.2013 р. ОСОБА_1 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений скоїв зазначений злочин після постановлення вироку Кам'янобрідським районним судом м. Луганська від 15.08.2013 р., і до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15.08.2013 р.

Процесуальні витрати по кримінальному відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15.08.2013 р. у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 20.03.2014 року.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21011, р/н НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль НОМЕР_2 - залишити ОСОБА_2.

Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд міста Луганська.

Головуючи: