Справа № 0907/2-8197/2011

Провадження № 22-ц/779/1346/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Островський Л. Є.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Шалаути Г.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2, представника апелянтів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2011 року банк звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно кредитного договору від 20.08.2007 року, ОСОБА_4 отримала у ПАТ «Укрсиббанк», правонаступник, якого є ПАТ «Дельта Банк», грошові кошти в сумі 38000 доларів США зі сплатою 12% річних. З метою забезпечення зобов'язання, між ПАТ «Укрсиббанк», правонаступник, якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 20.08.2007 року, згідно якого, поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Внаслідок неналежного виконання зобов'язання по кредитному договору, станом на 13.04.2011 року заборгованість становить 54695,34 долари США, що еквівалентно 435779грн. 72 коп.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2 в солідарному порядку в користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11199168000 від 20.08.2007 року 435779грн. 72коп., що за курсом НБУ станом на 13.04.2011 року становить 54695,34 доларів США та 1700 грн. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.

На дане рішення ОСОБА_4, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянти зазначають, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором не було надано: графіку погашення заборгованості, доказів отримання відповідачем грошових коштів, детального розрахунку сплати позичальником, згідно графіку чергових платежів по тілу кредиту та відсотках, детального розрахунку пені та період за який нараховувалась пеня, детального розрахунку відсотків по кредиту зі зміною відсоткової ставки.

Апелянти також вказують, що їх представником подано в суд клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншій справі та для можливості подати заяву про застосування строків позовної давності. Однак суд розглянув справу без їх участі та участі їх представника, зазначивши, що відповідачі не з'явились в судове засідання, не повідомивши про причини неявки. Вказані обставини позбавили їх можливості скористатись правом на захист, подати заперечення на позов та докази, що спростовують вимоги позивача, а також заяву про застосування строків позовної давності. Так, оскільки останні платіж ОСОБА_4 здійснила 03.06.2008 року, а строк чергового платежу наступав 16.06.2008 року, то саме з 17.06.2008 року у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Отже, строк позовної давності закінчився 17.06.2011 року, а з позовом до суду банк звернувся 18.11.2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Крім того, суд не звернув увагу на те, що оскільки банком пропущено 6-місячний термін звернення до поручителя, договір поруки вважається припиненим.

На думку апелянтів, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просили про їх задоволення.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає цим вимогам процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору від 20.08.2007 року, ОСОБА_4 отримала у ПАТ «Укрсиббанк», правонаступник, якого є ПАТ «Дельта Банк», грошові кошти в сумі 38000 доларів США зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном погашення 19.08.2014 року (а.с.7-9).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.08.2007 року між банком та ОСОБА_2, було укладено договір поруки, згідно з яким поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по боргових зобов'язаннях, які виникають з умов кредитного договору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення достроково заборгованості за кредитним договором, а поручитель в силу положень ст.554 ЦК України є з відповідачем солідарним боржником і несе відповідальність в тому ж обсязі.

Встановлено, що ОСОБА_4 допускала порушення умов договору в частині розміру і строків погашення кредиту і сплати відсотків, чим порушила свої зобов'язання перед позичальником. Останній платіж нею здійснено 03.06.2008 року.

Вищевказані обставини підтверджуються документальними доказами, що є в матеріалах справи, та не спростовані відповідачами.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 зазначеного Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку суми заборгованості кредитний борг ОСОБА_4 разом із штрафними санкціями станом на 13.04.2011 року становить: 33928,37 доларів США, що еквівалентно 279320грн. 90коп. - залишок кредиту; 16643,33 доларів США, що еквівалентно 132604 грн. 07 коп. - залишок процентів; 2032,37 доларів США, що еквівалентно 16192грн. 71коп. - залишок пені основного боргу; 2028,52 доларів США, що еквівалентно 16162грн. 04коп. - залишок пені за процентами; 62,75 доларів США, що еквівалентно 500грн.- штраф, а всього залишок боргу становить - 54695,34 доларів США, що еквівалентно 435779грн. 72 коп., що апелянтами-відповідачами не спростовано ні в суді першої інстанції ані в судовому засіданні апеляційного суду.

Апелянт посилається на пропущення позивачем строку позовної давності звернення до суду, оскільки останній платіж нею здійснено 03.06.2008 року, а згідно рекомендованого графіку платежів черговий платіж припадав на 16.08.2008 року і саме з 17.08.2008 року у позивача виникло право на звернення з позовом, а позивач звернувся до суду 18.11.2011 року, тобто після спливу трьох років позовної давності, передбаченої ст. 267 ЦК України. Про те таке твердження на думку колегії суддів є безпідставним.

Згідно п.5 кредитного договору вбачається, що умови договору діють до повного його виконання, а кінцевий термін погашення - 19.08.2014 року. За таких обставин суд першої інстанції вірно не застосував положення ст. 267 ЦК України, оскільки позивач не пропустив строку позовної давності звернення до суду.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначені положення закріплені і в п.1, 2 договору поруки, укладеного 20.08.2008 року між банком та поручителем ОСОБА_2

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Доводи апелянта про те, що порука припинилася не заслуговують на увагу, оскільки кредитним договором передбачено, що умови договору діють до повного його виконання, а кінцевий термін погашення - 19.08.2014 року.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Однак, судом проігноровано п.п. 13,14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», згідно яких, у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК. У ній, зокрема, має бути зазначено розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні. При задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.

Проте, в порушення зазначених вимог, суд першої інстанції не навів у мотивувальній частині розрахунки, а у мотивувальній частині вказав тільки загальну суму заборгованості.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Суд же, в порушення цих вимог, стягнув судовий збір з відповідачів у солідарному порядку.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11199168000 від 20.08.2007 року 33928,37 доларів США, що еквівалентно 279320 (двісті сімдесять дев'ять тисяч триста двадцять) гривень 90копійок - залишок кредиту; 16643,33 доларів США, що еквівалентно 132604 (сто тридцять дві тисячі шістсот чотири) гривні 07 копійок - залишок процентів, 2032,37 доларів США, що еквівалентно 16192 (шістнадцять тисяч сто дев'яносто дві) гривні 71копійок - залишок пені основного боргу; 2028,52 доларів США, що еквівалентно 16162 (шістнадцять тисяч сто шістдесят дві) гривні 04копійок - залишок пені за процентами; 62,75 доларів США, що еквівалентно 500 (п'ятсот) гривень - штрафу, а всього - 54695,34 доларів США, що еквівалентно 435779 (чотириста тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) гривень 72 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 850грн. витрат по оплаті судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 850грн. витрат по оплаті судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

Г.І. Шалаута